На русском языке читайте здесь — Как мне познать Божью волю?
Як розпізнати Божу волю, коли ви стикаєтеся з дилемою? Є так багато людей, які дуже хочуть чинити правильно перед Богом. Можливо, ви — один із них. Але життя збиває нас із пантелику, і не завжди очевидно, як Бог бажає, щоб ми чинили в різних ситуаціях. Звичайно, існує безліч ситуацій, у яких вибір є надзвичайно очевидним. Чи повинен я любити своїх ворогів? Так, повинен. Це було досить чітко показано для нас у Біблії, як і багато інших прикладів. Але існує безліч складних питань та індивідуальних рішень, у яких не все так чітко вказано. Що нам робити в таких ситуаціях? Як нам шукати Божу волю в таких випадках?
Моя воля чи Божа воля?
Одне з наших можливих побоювань — це те, що може бути важко визначити різницю між нашими бажаннями та бажаннями Бога. Як я можу знати, що якась пристрасть не була ініційована мною самим? Чи є той спокій, який я відчуваю після прийняття якогось рішення, доказом того, що це рішення просто було продиктовано моїм власним бажанням? Як мені розпізнати різницю між моєю волею та Божою волею? Що відбувається, коли те, чого бажає Бог, суперечить тому, чого хочу я?
У Біблії є два короткі вірші, які дають відповідь на це питання. У Посланні до Римлян 12:1-2 міститься чудова порада щодо того, як пізнати Божу волю…
«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Римлян 12:1-2).
Оскільки в цих двох коротких віршах міститься так багато мудрості, поміркуйте над цим трохи, навіть якщо ви дуже добре з ними знайомі. У них міститься ключ до вирішення великої кількості дилем, які можуть виникнути у нас у пошуку Божої волі.
Принесіть себе в живу жертву
Якщо ви твердо вирішили, що в разі конфлікту між вашими бажаннями та бажаннями Бога ви готові підкоритися Божій волі, якщо ви поклали своє життя на жертовник і знаєте в глибині свого серця, що вчините так, як це до вподоби Богу, то ви будете в найкращому становищі для розпізнання Божої волі. Процес вмирання для себе і становлення живою жертвою починається з відмови від нашої любові до світу.
«Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15-17).
Улюблений учень Господа, Іван, дає нам тут важливе застереження. Тиск таких понять, як YOLO («You only live once», живемо лише раз) або FOMO («Fear of missing out», страх пропустити щось цікаве), що переважають у світському мисленні, веде нас у прямо протилежний напрямок від принесення себе в живу жертву. Нам потрібно знати, як відключитися від світу з усіма його вимогами. Ми маємо досягти стану капітуляції, в якому ми звертаємося до Бога з повною готовністю: «Ось я, пошли мене!». Ось тоді й можуть розпочатися справжні пригоди. Замість того, щоб пристосовуватися до світу, ми можемо бути перетворені оновленням нашого розуму, починаючи думати інакше, відповідно до Божих пріоритетів і цінностей.
Думаючи з оновленим розумом:
1. Дотримуйтеся точки зору вічності. Уявіть, як виглядатиме для вас ваше рішення, коли ви поглянете на нього з небес. Горезвісний страх втраченої вигоди зумовлений мисленням, яке стверджує, що це наше життя на землі — це все, що ми маємо. Це неправда! Це життя коротке. А вічність тривала. Живіть для вічності.
2. Розмірковуйте про доброту Бога. Він завжди має рацію. Завжди. Поміркуйте над тим, наскільки Він мав рацію у Своїх рішеннях у житті біблійних героїв… і у вашому власному житті! Божі шляхи можуть здаватися важкими в якийсь момент, але, коли ми озираємося назад, стає очевидним, що Його воля завжди досконала. Так само, як Йов, Давид, Йона та всі наші друзі, ми зустрінемося у вічності. Ви можете довіритися Його волі щодо вашого життя.
3. Тримайте своє серце та розум відкритими. Дуже велика ймовірність, що Бог мислить на зовсім іншому рівні. Значно вищому. Його шляхи вищі за наші шляхи (Ісая 55:8-9). У той час як Авраам просто бажав мати сина й спадкоємця, Бог планував створити народ, який би носив Його ім’я й проголосив би Месію всьому світу. У той самий час, коли Йосип просто хотів вийти з в’язниці, Бог бажав поставити його на високу посаду, щоб врятувати мільйони людей. Він використовує наші бажання, але на зовсім іншому рівні.
4. Шукайте благочестивої поради у людей, які вас знають. Ви можете скласти список усіх «за» і «проти» та попросити кількох обраних людей допомогти вам обміркувати наявні варіанти й помолитися з вами про них. Ви, звісно, не зобов’язані дослухатися до їхніх думок, але їхня участь може бути дуже корисною.
Коли ви відчуваєте, що у вас може бути уявлення про те, як рухатися вперед, замисліться над тим, щоб рухатися в тому напрямку, який вам здається найкращим, даючи Богові можливість зупинити вас або перенаправити, якщо знадобиться. Як то кажуть, легше керувати кораблем, що пливе, і Бог більш ніж здатний втрутитися, якщо ваше серце готове виконати Його волю, але ви випадково опинилися на неправильному шляху. Фактично, це Його робота! Бог часто характеризує Себе як нашого Провідника. Він — Добрий Пастир і не дозволить вам збитися зі шляху, якщо ваше серце прагне перебувати в Його волі. Він обіцяв, що буде направляти вас. Він супроводжуватиме нас аж до самої слави й покаже нам найкращий шлях для нашого життя.
«Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!» (Псалом 72:24).
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
