На русском языке читайте здесь — 5 неожиданных уроков из библейской истории, которую я ненавижу.
Зґвалтування в 19-му розділі Книги Суддів жахливе, але воно також показує нам Божий погляд на сексуальне насильство.
Мені огидна історія про групове насильство над наложницею левіта в Книзі Суддів, 19-й розділ.
Як і в дуже схожій історії про Содом із 19-го розділу Книги Буття, мешканці міста Гіва оточили будинок чоловіка, який запропонував притулок мандрівному левіту та його наложниці. Люди наказали господареві будинку вивести свого гостя, левіта, щоб вони могли «пізнати» його. Після того, як натовп відхилив пропозицію господаря будинку віддати їм незайману дочку, левіт змушує свою наложницю вийти назовні, де її ґвалтували всю ніч, буквально до смерті. Знайшовши її тіло, левіт забирає її додому, розділяє її труп на 12 частин і розсилає частини 12 племенам Ізраїлю. Кульмінацією трагедії стає національна громадянська війна.
Цю жінку покинув і приніс у жертву господар будинку, який дав їй притулок, її ґвалтували й мучили її співвітчизники, а її тіло розрізав на шматки її чоловік. Складно сперечатися з висновками вченої Філліс Трібл, яка вважає, що з усіх персонажів у Біблії «проти цієї жінки згрішили найбільше».
Я б дуже хотів мати можливість викинути цю історію з моєї Біблії. Але я не можу.
Що ж ця жахлива історія робить у Божому Слові? Чому Бог не прибрав її? Чи може у неї бути якась мета? Я бачу, що ця історія робить нам п'ять несподіваних пропозицій.
1. Нам пропонується оплакувати її долю.
Я ненавиджу цю історію, але вірю, що згадка про неї в Писанні — це добре. Коли ми читаємо й розмірковуємо над цією трагедією, ми можемо плакати, сумувати й оплакувати її долю, а також долю всіх жертв таких огидних злочинів.
Один із ключових елементів оплакування — коли ми ставимо щирі запитання Богу, точно так само, як Ісус робив це на хресті: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?» (Марка, 15:34; див. також Псалом 21:2). Подібним чином ми можемо запитувати: «Чому Бог дозволив цій дочці зазнати групового насильства, що призвело до смерті?» Або: «Де Ти був, Боже?»
У цих питаннях ми зустрічаємо Бога так, що до кінця не можемо зрозуміти. І хоча Бог не зупинив це, той факт, що в Його Слові це записано, говорить нам про Його бажання, щоб ми знали про це — і навіть запитували Його про це. Відповіді на наші щирі запитання, можливо, не прийдуть швидко, але з часом оплакування може поступово привести до надії та глибших стосунків із Богом.
2. Нам пропонується обуритися трагедією насильства.
Так само, як ізраїльтяни були обурені долею наложниці, насильство сьогодні має викликати в нас обурення. Термін «насильство із застосуванням влади або службового становища (статусу)» часто застосовується для опису специфічних ситуацій із насильством, але, по суті, будь-яке насильство є насильством із застосуванням влади. Влада чи сила — фізична, економічна чи інша — використовується для того, щоб змусити жертв робити те, чого вони не хочуть.
Але послідовники Ісуса покликані використовувати свою владу для того, щоб благословляти й служити тим, у кого бракує влади чи сили. Коли слабкі люди, подібні до цієї наложниці, зазнають сексуальної експлуатації, доречною реакцією буде обурення. Я не думаю, що громадянська війна сьогодні є відповіддю для нас, але наше обурення має спонукати нас та інших до участі у служінні, що захищає права жертв сексуального насильства.
3. Ми отримуємо запрошення більше говорити про насильство.
Хоча більшість читачів Біблії можуть вирішити, що це єресь — вилучати частину з Біблії, як, здавалося б, я пропонував раніше, по суті, ми робимо те саме, коли ми пропускаємо огидні історії про секс у Писанні, подібні до 19-го розділу Книги Суддів.
Біблія багато говорить про насильство (Буття 19:30-38; 34:2; 2-а Царів, 11:4; 13:14; 16:22), і якщо ми згодні з Павлом, що все Писання натхненне Богом, ми повинні говорити про цю тему. ЗМІ говорять про насильство — у збройних силах, у студентських містечках, або коли йдеться про понад 40 жінок, які звинуватили Білла Косбі. Ігнорування насильства не змусить його зникнути. Обговорення таких історій, як насильство над наложницею левіта, дасть нам мудрість у тому, що Бог думає про цей огидний злочин. Моя нещодавня книга «Повії та прихильники полігамії» розглядає біблійні історії про насильство, полігамію, проституцію, перелюбство та інцест. Коли ми говоримо про ці історії сексуального насильства в Писанні, більшість людей побачать, що Бог розглядає це як огидний злочин, і це може допомогти жертвам відчувати себе менш самотніми.
4. Ми отримуємо запрошення розмірковувати про смерть Ісуса.
Коли ми думаємо про цю жінку, «проти якої згрішили найбільше», з 19-го розділу Книги Суддів, ми отримуємо запрошення розмірковувати про Того, Хто взяв на Себе гріхи всього світу. І хоча злочини проти Ісуса не мали сексуального характеру, Його побили, з Нього знущалися, Його зрадили, залишили, мучили, розіп'яли і вбили. Левит пожертвував своєю наложницею, щоб врятувати своє власне життя, тоді як Ісус добровільно вирішив віддати Себе, щоб врятувати життя інших.
Усі, хто пережили сексуальні травми, можуть бути впевнені, що Ісус, чоловік скорбот і той, хто зазнав хвороб (Ісая, 53:3), є великим Первосвященником, Який співчуває жахливим стражданням (Євреїв 4:15). Ісус вирішив страждати заради нас, і Його страждання послужили своїй меті.
5. Ми отримуємо запрошення нести зцілення жертвам і злочинцям насильства.
Зрештою, мета страждань і смерті Ісуса полягала в тому, щоб дати кожному, включаючи і жертв, і злочинців насильства, можливість бути прощеними і зціленими. Наслідки страждань наложниці були катастрофічними — національна громадянська війна. Результати страждань Ісуса були славними — сила гріха була подолана через хрест.
У Своєму житті Ісус зцілив багато фізичних та емоційних проблем, тож ми можемо молитися за зцілення жертв сексуального насильства. Помираючи, Ісус молився: «Отче, прости їм», тож ми можемо молитися за злочинців, які вчинили сексуальне насильство. Навіть із нашими молитвами процес зцілення та прощення триватиме певний час і повинен включати участь спільноти, що надає підтримку, професійну допомогу, серйозну підзвітність та мудрих друзів.
Коли ми вирішуємо не ігнорувати, а пам’ятати про історію наложниці левіта, ми отримуємо запрошення розмірковувати про страждання та смерть Ісуса, і про те, яким чином вони відкривають шлях для всіх нас до того, щоб ми отримали прощення.
Автор — Девід Лемб / onfaith.co
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 05.05. Спасибо!
