На русском языке читайте здесь — 7 вещей, которые необходимо делать, если вы разочарованы жизнью.
Якщо ви кажете, що ніколи не розчаровуєтеся, то ви, очевидно, живете не на планеті Земля. Кожен стикається з проблемою розчарування, яка в сучасному світі трактується як невідповідність між очікуваннями і реальністю.
Раніше у випадках розчарування я впадав у саможалість. Пригнічуючі обставини нагадували мені лише про те, наскільки я був безсилий і безпорадний. Часто я дозволяв якомусь одному розчаруванню перетворитися на емоційне доміно – якщо щось одне було погано, значить і все інше було теж погано.
У більшості сімей із розчаруваннями справляються через гнів, або зриваючись на близьких, або придушуючи його зсередини. І те, і інше шкідливо. Щоб впоратися з проблемою, треба спочатку розібратися з причиною її появи. Часто, щоб здобути перемогу в цьому питанні, необхідно переглянути свої погляди на життя і оцінити свою здатність справлятися з труднощами.
Ось 7 принципів, які я застосовую в стані розчарування і пригніченості:
1. Зупинитися і зробити крок назад
Я зупиняюся, відходжу від свого столу або відходжу від проблемної людини чи ситуації і дивлюся на все збоку. Іноді ми занадто наближені до чогось, що не дозволяє нам поглянути на те, що відбувається, більш масштабно. Я ставлю собі питання: «Чи дійсно ця проблема повинна мене так хвилювати?» Потім я вирушаю на прогулянку, щоб відволіктися і потім повернутися знову в реальність вже з більш здоровим ставленням до ситуації.
2. Зупинитися і проговорити проблему
Коли ми перебуваємо в пригніченому стані, нам потрібен хтось, хто б сказав, що все буде добре. Через брак підтримки з боку оточуючих, багато хто просто не знає, як впоратися з гнітючим досвідом. Найкращу ж підтримку і втіху ми отримуємо від Святого Духа. Він наш Утішитель, Який нагадує про слова Ісуса і з'єднує нас з любов'ю Отця. Мені доводиться щодня зупинятися і просити Святого Духа заспокоїти моє серце, особливо коли стан речей здається абсолютно безвихідним.
Я також вважаю, що корисно обговорити проблему хоча б з однією людиною. Ми всі потребуємо здорової поради. Зазвичай я розмовляю зі своєю дружиною Мелісою, тому що вона знає мене краще, ніж будь-хто інший. Вона знає, які страхи можуть збивати мене з пантелику. У мене також є друзі, яким я можу виговоритися, і духовні наставники, від яких я приймаю поради щодо будь-якої сфери свого життя. Практика подібних речей створює певний бар'єр, який не дозволяє розчаруванню і пригніченості повністю поглинути мене.
3. Відходити від нитиків, песимістів і людей-жертв
Негативне ставлення для сфери духовного – це те ж саме, що і падаль для стерв'ятників. Я виявив, що позбуватися негативу в своєму житті дуже важливо для побудови віри, яка долає будь-яке розчарування. Для цього, можливо, доведеться переглянути кількість переглянутих новин і особистий ступінь залученості в політику, друзів, з якими ви спілкуєтеся, а також родичів, які мають безпосередній доступ до вашого життя.
Нам необхідно перестати вважати себе жертвою, тому що таке ставлення змушує нас вірити у свою безпорадність і безвихідь. Переможці позбавляються негативних думок, постійно нагадуючи собі, що в житті повно різних варіантів і рішень. А щоб побачити, як впоратися з проблемою в сформованих обставинах, спершу необхідно подолати сам стан розчарування.
4. Почати дякувати
Ніщо так не долає непосильну безвихідь, як вдячність. Вдячність змушує поглянути на ситуацію і на свою боротьбу з нею з правильного ракурсу. Я завжди повторюю, що вдячне серце неможливо перемогти. Куди б не закинула доля людей з таким серцем, вони завжди залишаються вдячними. Можна почати практикувати цей принцип хоча б зі слів «дякую Тобі, Боже, за те, що я живий», але починати в будь-якому випадку треба, якщо ви хочете виробити правильне ставлення. Ми так часто захоплюємося своїми амбіціями, що перестаємо багато чого цінувати. А цінувати – означає бути сфокусованим на тому, за що ти вдячний, і все менше звертати увагу на розлади і депресію.
5. Не робити з мухи слона
Я вже згадував, що раніше у мене була звичка все драматизувати. Багато хто потрапляє в цю пастку. Одна або кілька проблем, подібно до доміно, руйнують все інше. У такому стані для нас буквально настає кінець світу. Але якщо ми усвідомлюємо всю серйозність звички перебільшувати дійсне, ми зможемо вчасно зупинитися. Іноді я просто кажу собі вголос: «Насправді це не так важливо. Світ не зійшовся клином на моїй ситуації. Мені потрібно піти провітритися».
6. Бути добрішим до себе
Не потрібно підливати масла у вогонь зайвою самокритикою. Доброта – це прояв любові, який дає те, що так необхідно в даний момент. Любов найсильніша серед важких обставин. Те, чого ми потребуємо в моменти розчарувань і болю – це сердечна турбота, яка збереже віру і почуття захищеності.
Але не завжди поруч зможе бути той, хто проявить до вас турботу, якої ви так відчайдушно потребуєте, тому потрібно самому навчитися піклуватися про себе. Добре ставлення до себе полягає в думках, що несуть любов як до себе, так і до оточуючих, незважаючи на обставини. Любов – це відповідь, але її потрібно практикувати і переживати серед труднощів і викликів.
7. Брати відповідальність
Дуже важливо навчитися брати особисту відповідальність за причини свого розладу. Можливо, ви надто самокритичні? Або приймаєте все занадто близько до серця? Можливо, пора перестати чекати чогось від інших?
Що вам потрібно для того, щоб просто пробачити і відпустити? Можливо, треба пробачити себе? Іноді під час свого розчарування нам властиво звинувачувати в усьому оточуючих і думати, що проблема не в нас. Але може бути проблема якраз у нашому ставленні? Часто єдине, що нам слід робити, так це довіряти людям і результат будь-якої ситуації, що відбувається, Богу і приймати мир в серці. Ми не можемо контролювати інших, а також знати, як і що складеться. Однак нам під силу контролювати своє ставлення, налаштування розуму і наші дії.
Автор — Марк ДеХесус / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 19.01. Спасибо!
