На русском языке читайте здесь — Лживый брак: общество навязывает нам неправильное представление о супружестве.
Шлюб – це не процес досягнення щастя. Це процес самовдосконалення.
Нещодавно я прочитала статтю, в якій згадувалась статистика відносно уявлень молодого покоління про одруження і шлюб. Згідно цій самій статистиці, 53 відсотки тих, кому сьогодні від 18 до 34 років, вважають, що «поки смерть не розлучить нас» – непотрібний відголосок минулого.
Доволі значна частина респондентів також вірять в «бета-тестування». Іншими словами, вони вірять, що шлюб повинен бути такою «пригодою на свій страх і ризик», без довічних обов’язків в обмін на можливість зіскочити з поїзда, якщо щось піде не так або не так, як ти спочатку очікував. Ці молоді люди впевнені, що шлюб не повинен бути вибором на все життя, скоріше це вибір, який потрібно через декілька років переоцінювати і приймати нове рішення за або проти.
«Справа тут не в неможливості взяти на себе відповідальність, – стверджують вони, – просто ми хочемо більш мудро підходити до покладання на себе цих обов’язків».
Я – професійний консультант-психолог, і мені боляче бачити, як моє покоління так сильно страждає через своє сприйняття поняття шлюбу. З одного боку, мені шкода їх, тому що я розумію, звідки це все. Будь-яка людина може сьогодні поглянути на суспільство і погодитися, що картина шлюбу, яку ми для себе намалювали, доволі бідна.
Багато молодих людей дивляться на своїх батьків, які не вміють любити один одного, які втекли від проблем у взаємовідносинах в розпростерті обійми розлучення, а хтось все своє свідоме життя спостерігав, як батьки отруювали один одному життя, залишаючись в сім’ї через почуття боргу або страху.
Отже, мені шкода сучасну молодь. Але мене бентежить це поширене твердження, що проблема ховається в концепції «обіцянки до останнього подиху». Звідки цей наш страх перед постійністю? Ми боїмося взяти на себе обов’язки, боїмось вибрати, боїмось зробити крок, від якого буде залежати все наше майбутнє? Навіщо зв’язувати себе невідомим майбутнім, коли можна гарантувати собі тимчасовий спокій і можливість керувати своїм життям тут і зараз?
Я ж упевнена, що це – брехня, яка позбавила багатьох жінок і чоловіків тієї радості, довіри, дружби і єдності, які виходять з правильно побудованих відносин. Здорові взаємовідносини існують в цьому світі. Але на відміну від пасивного підходу, який став звичним в наших взаємовідносинах, здорові відносини рідко трапляються самі собою. Вони – наслідок нашого вибору. Ми будуємо їх. Ми беремо за них відповідальність на себе. Ми присвячуємо себе їм, і справжнє посвячення не терпить коливань.
Як би мені хотілось донести до всіх молодих людей істини про концепції шлюбу, які не залежать від мови і культури:
Шлюб – це не про щастя або самореалізацію
Коли ми вступаємо в шлюб, щоб знайти своє щастя, ми приречені на розчарування.
Немає на цій землі такої людини, яка була би здатна зробити нас щасливими і принести нам таку радість, тому що людина була створена для інших цілей. Справжній шлюб – це не спосіб знайти щастя і самореалізацію в житті, це можливість ставати з кожним днем все краще і краще.
Це «одноразове» посвячення, тобто раз і назавжди, а також близькість і єдність в шлюбі дають людині можливість все життя рости, досягати зрілості, самовідданості, прощення і благодаті в процесі здобуття навички безумовно любити іншу недосконалу людину. Ти бачиш всі її вади і тим не менш продовжуєш її любити. І, що ще важче, ми вчимось приймати таку любов від іншої людини.
Немає більшої любові, ніж любов безумовна. Не так вже й важливо, в якій сім’ї ми виросли. Ісус Христос показує приклад такої любові до нас.
В решті решт, в шлюбі немає слова — я, є інше слово – ми. В шлюбі ми вчимось ставити інтереси іншої людини вище своїх. Тому що саме так ми вчимось покірності, силі, прощенню і любові. Шлюб – це не пошук щастя. Це прагнення стати краще. Але, по деякій іронії долі, коли ми стаємо краще, ми частіше знаходимо себе більш щасливими.
Здорове бета-тестування існує.
Я думаю, у нашому суспільстві є велика проблема – ми завчасно занурюємося в ріку взаємовідносин, дозволяючи хімії і романтиці керувати нами, зовсім забуваючи про логіку, істину і елементарну сумісність. На здорові взаємовідносини впливає багато факторів, але іноді ми занадто великий акцент робимо на почуттях, а фактам приділяємо занадто мало уваги.
Звичайно ж, ви не зможете дізнатися про людину все до моменту укладання шлюбу, але все, що потрібно знати, дізнатися можна.
Здорові взаємовідносини «варяться» з певних інгредієнтів, а під час «періоду залицянь» у вас є можливість провести «бета-тестування» відносин до укладання шлюбу біля вівтаря. Я думаю, що якщо б до періоду побачень молоді люди підходили більш здоровим чином, можна було би уникнути сердечного болю, ран і жалю.
Взаємовідносини можна вибудовувати правильно
Дуже часто ми боїмося присвятити себе комусь одному ще й тому, що ми самі себе самому присвятити не в змозі. Ми так намагаємось знайти правильну людину, яку можна було б назвати своєю другою половиною, що посеред цього процесу втрачаємо себе і Богом дану нам ідентичність.
Нас розривають сумніви, невпевненість і почуттям вини. А саме страшне, що нами рухає страх: страх зазнати невдачі, страх залишитися на самоті, покинутим усіма. Через це ми залишаємось у відносинах, які з самого початку нічого доброго нам не обіцяли.
Крім того, щоб зрозуміти, що за людина потрібна нам в нашій історії, дуже непогано було б зрозуміти, а в чому вона полягає, наша історія. Хто ми, куди ми йдемо? Звідки ми, що в нашому житті вимагає виправлення?
Починаючи з кимось взаємовідносини, ми приходимо з тяжким багажем і болем, сподіваючись все це розчинити в чиїхось обіймах. Але взаємовідносини не здатні зцілити наші рани. Це під силу тільки Богу. Знати дещо про себе – це перший крок до пізнання, що ми шукаємо у відносинах.
Я всім своїм серцем вірю (і всім своїм шлюбом теж), що довгострокові взаємовідносини, якщо вони правильно побудовані – це одне із найбільших благословінь, які дарують радість і досвід, які тільки можуть бути в цьому світі. Саме такими їх Бог і задумав. Їм не уникнути питань, розворотів, об’їзних доріг і ям на шляху, але правильна подорож з правильною людиною ніколи не заведе вас у глухий кут.
Автор — Дебра Кей Філета / hristiane.ru
Переклад — Анастасія Божеску для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
