На русском языке читайте здесь — Йом ха-Ацмаут. День Независимости Израиля.
У книзі Єзекіїля 37:3 Бог ставить пророку Єзекіїлю дивне запитання: «Чи можуть ці кості ожити?» Для Бога дивно запитувати людину про щось, оскільки Бог всезнаючий. Тому, коли Бог ставить запитання, це робиться не для того, щоб отримати інформацію, а для того, щоб звернути нашу увагу на Божі пріоритети та інтереси (див. Буття 3:9; Вихід 4:2; Матвія 16:13).
Під «костями» у 37-му розділі Єзекіїля мається на увазі «весь Ізраїлів дім» (Єзекіїль 37:11), який через свої гріхи буде вигнаний у «могили» народів (Єзекіїль 37:12; Левіти 26:38). Таке траплялося двічі в історії Ізраїлю:
— Перше вигнання сталося через національну непокору Ізраїлю посланцям Бога і призвело до вавилонського полону в 586 р. до н.е. (2 Хронік 36:11-21; Єремія 29:10);
— Друге вигнання сталося через національну невіру Ізраїлю в Месію (див. Луки 19:41-44) і призвело до останнього розсіяння по Римській імперії в 70 році н.е.
Бог все ще діє серед єврейського народу
Чи відродиться Ізраїль знову? Чи зможе єврейський народ повернутися на свою землю як нація? Єзекіїль відповідає чесно і смиренно: «Владико Господи, лише Ти знаєш!» (37:3). Абсолютно вірно! Щоб оживити «мертві кості Ізраїлю», знадобиться чудо. Це залежатиме тільки від Божої сили.
Бог відповідає пророку, проголошуючи, що Він не тільки поверне покоління Єзекіїля назад на землю Ізраїлю, але й що відбудеться майбутнє і ще більше зібрання Ізраїлю з усіх народів (37:12). Чому Він обіцяє це зробити? Бог тричі каже: «Й пізнаєте, що Я – Господь» (Єзекіїль 37:6, 13, 14).
Повернення Ізраїлю з вигнання мало стати свідченням існування Бога та Його пріоритетів. Таким чином, після 14 травня 1948 року світу стало очевидно, що Бог все ще діє серед єврейського народу. А там, де діє Бог, повинні діяти й ми.
Бог діє протягом історії
Можливо, найдивніші вірші цього розділу — це Єзекіїля 37:7-8:
«Отже, я проголосив пророцтво так, як мені було наказано. Я ще не скінчив пророкувати, як почулося шарудіння, – кістки почали рухатись, і одна кістка наближалась до іншої кістки. Я спостерігав, як на них з’являлись жили, наростало тіло і як воно зверху покривалось шкірою, – проте в них не було духа».
Читаючи ці вірші, важливо розуміти, що Бог говорить про відновлення Ізраїлю, яке відбувається поетапно. Отже, ці слова не можуть стосуватися «підхоплення святих» або воскресіння мертвих святих, про що йдеться в 1 Солунян 4:16-5:5. Біблія говорить нам, що ці події відбудуться «в мить ока» (1 Коринтян 15:51-52). Ці кістки — не Тіло Месії, а єврейський народ, який представляє собою «весь Ізраїлів дім» (вірш 11).
Це картина Божого історичного збирання народу Ізраїлю з народів, і, як ми побачимо, вона пророкує майбутнє народження та розвиток сіонізму. Бог діяв протягом усієї світської історії, щоб виконати Свою волю, навіть через язичницьких царів, таких як Навуходоносор і Кір (Даниїл 4:34; Ісая 45:1). Але цей уривок із Писання показує, як Він діяв протягом історії, щоб створити сучасну державу Ізраїль.
Етапи відновлення Ізраїлю
Давайте поглянемо на елементи відновлення Ізраїлю, викладені в Єзекіїля 37, і помістимо їх в історичний контекст:
«Шарудіння» — 1840—1860 рр. — У цей період розпочалася реалістична дискусія про єврейський осередок. Всесвітній антисемітизм викликав молитву і, таким чином, визнання потреби євреїв у батьківщині.
— У цей час відбулася Дамаська справа (1840 р.), під час якої монахи звинуватили євреїв у ритуальних вбивствах.
— Проповіді Цві-Гірша Калішера та інших рабинів дали бачення облаштування Землі Обітованої. Мозес Монтефіоре та Шарль Неттер почали робити перші спроби заселення Землі.
«Рух» — 1860—1890 рр. — Невеликі рухи серед єврейського народу в напрямку поселень.
— 1862: Мозес Гесс закликав до створення єврейської держави у своїй книзі «Рим і Єрусалим».
— 1881–1882: Почалася Перша алія російських євреїв (алія означає «сходження, підйом [до Землі Ізраїлю]»), а також було засновано перше піонерське місто в Ізраїлі, Рішон-ле-Ціон, назва якого означає «Перший на Сіоні»
— Цей період завершився «справою Дрейфуса» у Франції в 1895 році. Французький єврей на ім’я Альфред Дрейфус був несправедливо звинувачений у державній зраді, але пізніше був виправданий. Ця подія продемонструвала євреям усюди, що навіть у «цивілізованій» Європі мало надії на прийняття євреїв.
— У 1860–1890 роках єврейське населення Землі Ізраїлю сягнуло 25 000 осіб.
«Почали зближуватися кістки, кістка з кісткою» — 1890-ті — 1914 рр. — Сформувалася «скелетна» структура Єврейського осередку.
— 1896: Теодор Герцль, далекоглядний батько сучасного сіонізму, написав книгу «Єврейська держава». Це визначило фокус як для його покоління, так і для кількох наступних поколінь.
— 1897 рік: У Базелі, Швейцарія, зібрався Сіоністський конгрес. Тут уявлення про національний осередок перетворилося на міжнародну єврейську перспективу та надію. Зараз сіонізмом називають політичний рух за єврейський національний осередок.
— 1900—1914: Під час Другої алії російських євреїв, показаної у фінальних сценах фільму «Скрипаль на даху», євреї були змушені тікати з Царської Росії. Багато хто виїхав до «Палестини», а також до США (сім’я Надлер була однією з них!)
— Єврейське населення Землі Ізраїлю зросло до понад 90 000.
«Жили» — 1917—1920-ті рр. — Жили почали прикріплювати м’язи до кісток тіла, що розвивалося, а політичні події далі розвивали інфраструктуру.
— 2 листопада 1917 року: міністр закордонних справ Великої Британії лорд Артур Джеймс Бальфур написав Декларацію Бальфура лорду Ротшильду, президенту Британської сіоністської федерації, і висловив підтримку «створенню національного осередку для єврейського народу» на території, відомій тоді як «Палестина».
— 1922: Ліга Націй ратифікувала британський мандат на територію «Палестини» та включила до нього деякі положення декларації Бальфура про «створення національного осередку для єврейського народу».
— У 1917—1920-х роках чисельність єврейського населення сягнула 180 000 осіб.
«Тіло» — 1929—1940-ті рр. — У цей час у цього суб’єкта, що розвивався, з’явилися могутність і сила.
— 1929: Міжнародні відносини єврейського народу всередині та за межами території, яка тоді називалася «Палестиною», координувало Єврейське агентство.
— 1930—1946: Для захисту єврейських поселенців і мешканців кібуців від арабської агресії були створені єврейські військові підрозділи Хаґана, Іргун та Лехі. У фільмі 1960 року «Вихід» з Полом Ньюманом у головній ролі показано боротьбу єврейського народу того часу.
— Приріст єврейського населення: 1929—1946: у 1935 році — 300 000; у 1937 році — 430 000; у 1945 році — 500 000.
«Шкіра» — 1946–1947 рр. — З’являється зовнішній вигляд національної ідентифікації.
— Після Голокосту всесвітня симпатія до єврейського народу (на жаль, тимчасова) призвела до міжнародного визнання необхідності єврейської батьківщини.
— 9 листопада 1947 року: ООН прийняла План поділу Палестини «між арабами та євреями», що в очах багатьох євреїв і християн, які вірять у Біблію, здавалося дивом.
— 14 травня 1948 року: Давид Бен-Гуріон проголосив створення Ізраїлю. Оточуючі арабські/ісламські країни (Ірак, Єгипет, Йорданія, Ліван і Сирія) негайно оголосили війну та напали на Ізраїль, маючи значну чисельну перевагу. Однак чудесним чином вони були переможені.
— 1947-48: чисельність населення досягла близько 650 000. Сьогодні в Ізраїлі проживає 7 208 000 євреїв, і їхня кількість продовжує зростати! (http://www.jewishvirtuallibrary.org/latest-population-statistics-for-israel).
Подвійне повернення Ізраїлю
Хоча повернення народу на Землю Ізраїлю через дев'ятнадцять століть після розіяння може здатися нам чимось неймовірним, Бог налаштований серйозно. Це національне повернення на Землю Ізраїлю підводить нас до Таємниці сіонізму, оскільки Єзекіїль стверджує, що навіть незважаючи на національне існування народу Ізраїлю на Землі Ізраїлю («шкіра покрила їх зверху»), «духа не було в них» (Єзекіїль 37:8). Фізичне відновлення Землі є підготовкою до духовного відновлення для Господа, і Єзекіїль фактично пророкує про подвійне повернення Ізраїлю.
Не існує істинного миру без Царя Шалома
По-перше, Ізраїль повернеться на землю в невірі в Месію (Єзекіїль 37:6). Саме тому в майбутньому Ізраїль укладе 7-річний завіт з нечестивим правителем, антимесією (Даниїл 9:27; Об'явлення 11,13). Цей семирічний період є тим, що Писання називає «Великою Скорботою» і «часом страждань Якова» (Єремія 30:7). Наприкінці цього часу народ Ізраїлю повірить у Месію та прийме Духа Божого (Єзекіїль 37:14).
По-друге (і, на жаль), знадобиться Велика Скорбота, щоб привести Ізраїль до істинної віри, щоб він перестав покладатися на себе і звернувся до Господа: «Вони дивитимуться на Мене, – на Того, Кого прокололи» (Захарія 12:10). Будь-якому відвідувачу сучасного Ізраїлю ясно, що вони як нація все ще не вірять в Ієшуа як у Месію. Бог хоче, щоб у Ізраїля було «життя» (Єзекіїль 37:6), справжнє життя, духовне життя («І вкладу в вас дух Мій», Єзекіїль 37:14). Життя знаходиться в Господі, а не на Землі, і доки Ізраїль не буде в безпеці в Господі, вони не будуть у безпеці на Землі. Не існує істинного миру без Царя Шалома (Ісая 9:5; Суч. укр. пер. «Владика миру»).
Ходіть за Духом
Як і Єзекіїлю, у нашому служінні єврейському народу нам заповідано «говорити до кісток» (Єзекіїль 37:4). Ми не повинні просто говорити про кістки, ми повинні говорити з ними. Ми повинні нести Боже слово життя єврейському народу. Не впадайте у відчай через духовну сухість «кісток», бо Бог все ще може принести життя і перемогу! Ось чому ми повинні ділитися Доброю Новиною про Месію зараз, поки у нас є така можливість. І, як і Ізраїль, незалежно від усього, чого ми досягли, ми просто «сухі кістки» без Духа. Отже, «коли живемо духом, то духом і ходімо» (Галатів 5:25).
Йом га-Ацмаут (День незалежності Ізраїлю) починається із заходом сонця 5 Іяра за єврейським календарем. У 2026 році за григоріанським календарем це свято починається 21 квітня. Нехай це буде час згадати про Господа, Який виконує Свої обіцянки, і нехай у нас буде стимул трудитися там, де трудиться Він, навіть серед нашого єврейського народу. Шалом.
Автор — Сем Надлер / wordofmessiah.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 31.03. Спасибо!
