На русском языке читайте здесь — Самая игнорируемая часть тела.
У нашому тілі є дуже маленький член, який може звершувати великі справи, але при цьому він є неконтрольованим злом. Чому цей маленький член такий важливий і чому він може вважатися злом? Людина може приручити будь-яке створіння, що живе на землі, але не може приручити чи контролювати свій власний язик. Він сповнений отрути. Ми можемо благословляти інших тим, що говоримо, або проклинати їх своїми словами. Фактично, ми проголошуємо смерть або життя своїми устами.
В Притч 13:3 сказано, що той, хто охороняє свої уста, той береже свою душу, а хто широко відкриває свого рота, того чекає погибель.
У Матвія 21:19 Ісус промовив до смоківниці: «Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла». Потім у Євангелії від Марка 11:21 говориться: «І, згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!»
Ми бачимо, що, хоча Ісус не сказав буквально, що проклинає дерево, але Його заява про те, що плодів більше не буде, була сприйнята як прокляття.
Більшість людей навіть не намагаються контролювати свій язик. Це вимагає дисципліни й усвідомлення сили, що виходить із наших слів. Те, що ми говоримо, має свої наслідки. Ми повинні бути людьми, які повільно говорять і швидко слухають, як сказано в Якова 1:19. На жаль, більшість людей чинять якраз навпаки. Більше того, деякі християни висміюють тих, хто вчить, що наші слова можуть змінювати наш світ. Такі люди, які висміюють вчителів Біблії, що навчають про важливість наших слів, насправді самі не розуміються на Божому Слові. У книзі пророка Осії 4:6 говориться: «Мій народ гине через брак пізнання». Зверніть увагу, Бог сказав, що гинуть Його діти, а не невіруючі. Це ми — ті, хто повинні знати і застосовувати Писання у своєму житті.
Багато людей також люблять похвалитися тим, що висловлюють свою думку. Це нерозумно. Ми повинні ретельно обмірковувати наслідки своїх слів, перш ніж говорити, і пам'ятати про те, яке ставлення ми висловлюємо своєю думкою. У Біблії багато говориться про промовляння безглуздих і необдуманих слів:
Притчі 29:11: «Нерозумний увесь свій гнів виявляє, а мудрий стримує його».
Псалми 39:1: «Я сказав: Пильнуватиму мої дороги, аби не грішити своїм язиком. Я вставлю вуздечку в мої уста».
Притчі 6:2: «Якщо ти зв’язав себе словами своїх уст, виявившись в тенетах через слова власних уст».
У Біблії є вірш, на який нам усім варто звернути увагу. У Матвія 12:36 Ісус сказав: «Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня...» Уявляєте? Кожне пусте слово, яке ми вимовили. Скільки таких слів ми вимовляємо щодня?
Один із гарних прикладів — люди, які критикують інших. Як правило, вони самі вимовляють негативні слова, наповнені смертю, у своє власне життя. З віком ми нерідко чуємо від людей навколо такі слова: «У мене зір падає. Мені, напевно, варто купити одноповерховий будинок, бо в мене слабшають коліна. Моє тіло починає розсипатися. Я постійно щось забуваю. Я вже не такий кмітливий, як раніше. Я завжди втомлююся». Можна довго перераховувати приклади самопроголошень, які щодня промовляють багато людей. Так, звісно, ми всі старіємо і наші тіла змінюються. Але ми ж не хочемо прискорювати процес старіння, висловлюючи негатив, маючи усвідомлення, що наші слова мають силу. Ми повинні намагатися сповільнити процес старіння за допомогою позитивних слів, що дають життя.
Тож давайте глибше усвідомлювати силу наших слів і ретельно стежити за своїми устами. Давайте говоритимемо наповнені вірою, життєдайні, благочестиві слова — слова любові, доброти і підбадьорення для інших.
Автор — Білл Візе / mycharisma.com
Переклад — Юлія Окерешко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
