
На русском языке читайте здесь — Самые сильные слова, которые ты только можешь услышать о себе от Бога!
Дух відчуження (або почуття відчуження) може бути найсильнішою негативною силою в житті віруючого. Ворог працює понаднормово, щоб змусити нас бачити Бога далеким, нечутливим і холодним. Це повна протилежність істині.
Софонія ділиться тим, що Бог Отець сповнений любові до нас, виливається радістю:
«Господь, твій Бог, є посеред тебе, – Всемогутній тебе врятує! Він радітиме тобою особливою радістю, – відновить Свою любов! Він буде тішитись тобою, як веселяться у свята» (Софонія 3:17).
Ти можеш бути людиною, якою всі знехтували, але якщо ти дитя Боже, тебе ніжно люблять на Небесах. Новий Завіт відкриває Боже серце для тих, хто зазнав найглибшого неприйняття.
Візьміть, наприклад, історію жінки, яка страждала від кровотечі 12 років.
«А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від численних лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – одужаю! І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу? А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене? І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги» (Марка 5:26-34).
Перш ніж ми розглянемо цей уривок, я хочу нагадати вам дещо.
1. У ті часи не було Руху Рівноправності. Не було великих жінок-лідерів. Чоловіки просто вважалися кращими за жінок.
2. Жінки не тільки не могли володіти майном, а й самі вони вважалися майном.
Потенційний чоловік підписував юридичне зобов'язання для того, щоб взяти наречену. Її батько отримував викуп за наречену від нареченого. «Домовлений викуп за наречену міг і не збігатися з відчутною цінністю дівчини або молодої жінки». Я можу тільки уявити, що відчувала молода дівчина, чий батько продав її за низькою ціною.
1. Найбільшою метою жінки було вийти заміж і привести синів на цей світ. Її найбільшим страхом було ніколи не вийти заміж або не народити дітей. Жінка, яка не змогла народити синів, була переслідуваною і до неї ставилися як до тягаря чоловіка. Іноді дівчаток-немовлят залишали.
2. Настанова Павла чоловікам любити своїх дружин була радикальною, тому що чоловіки рідко виявляли щиру ласку до своїх дружин (звісно ж, були й винятки).

У цьому світлі ми можемо тільки уявити собі той дух відчуження, який пересічна жінка несла на собі. А тепер згадайте про цю жінку, яка страждала від кровотечі на додачу до всього згаданого вище — вона несла ще більше відчуження.
Вона страждала від кровотечі протягом 12 років. Згідно з єврейським законом, вона постійно вважалася нечистою. У неї, ймовірно, не було друзів, адже кожен, хто торкався до неї, ставав «нечистим до вечора» (Левіти 15:19). Звісно, жоден чоловік не захотів би одружитися з нею, бо не міг би мати з нею інтимних стосунків і створити сім’ю.
Можливо, від неї відвернулася власна сім'я, бо уривок каже, що вона витратила все, що сама мала, і не згадує її батька. Можливо, що її батько і мати викинули її, назвавши «проклятою».
Я живу на Близькому Сході, де, на жаль, ті, кого переслідує невдача, часто вважаються проклятими Богом. І я говорю про сучасну культуру. А уявіть, що було 2000 років тому! Навіть у середовищі віруючих ми часто поводимося нерозумно й нечутливо, коли впевнено заявляємо: «Ти хворієш через свій гріх. Ти, напевно, грішиш».
Згадайте сліпого з 9-го розділу Євангелії від Івана, коли учні запитали Ісуса, чи страждає той через свій гріх, чи через гріх своїх батьків. Ієшуа відповів: він сліпий, «але [це для того], щоб на ньому виявилися діла Божі». І потім Він зцілив його.
Повертаючись до жінки, можливо вона була найбільш знедоленою жінкою в місті, але того дня її життя змінилося. Ми часто плутаємо кульмінацію історії з моментом, коли вона зцілилася. Вона проривається через натовп, незважаючи на те, що вона нечиста, слабка і знедолена, і торкається Ієшуа. Сила виходить від Нього відповідно до її віри, і вона зцілена. Він закликає її і вона страшенно налякана, ніби вона взяла щось, що їй не належить.
І ось тут настає апофеоз усієї історії. Після того, як Він почув про її страждання, Він подивився на неї і сказав найсильніші, найжиттєзмінніші слова: Дочко моя.
Ієшуа був десь її віку, але після перенесеного сильного відторгнення почути від чоловіка, рабина, того, хто виганяє демонів, воскрешає мертвих, проповідує з владою та зцілює хворих, слова, сказані з поглядом прямо в очі: «Дочко моя», — це мало стати повністю життєзмінним моментом для цієї колись відкинутої й хворої жінки.
Того дня вона знайшла себе. Дочка Бога.
«Адже всі, яких веде Божий Дух, – сини Божі. Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче! Сам Дух свідчить нашому духові, що ми – діти Божі» (Римлян 8:14-16).
Автор — Рон Кантор / messiahsmandate.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!




