На русском языке читайте здесь — Осенние праздники Израиля: взгляд мессианского раввина.
Ми наближаємося до надзвичайно важливого періоду в єврейському календарі, відомого як Осінні свята. Насправді, три важливі біблійні свята йдуть одне за одним: Рош ха-Шана (єврейський Новий рік), Йом Кіпур (День Викуплення і найсвятіший день у році) і Сукот (Свято Кущів). Пророчі за своєю природою, всі три ці свята повинні бути виконані.
Особисто я просто обожнюю цю пору року! Насправді, осінь — моя улюблена пора року. У багатьох частинах Америки і навіть в деяких інших регіонах світу осінь знаменує собою час освіжаючого відпочинку від літньої спеки. Яскраві відтінки червоного і жовтого привертають нашу увагу, створюючи справжнє свято кольорів для очей. Дні стають коротшими, і для євреїв усього світу осінь знаменує початок осінніх свят — моїх улюблених, починаючи зі Свята Сурм або Рош ха-Шана.
У 23-му розділі книги Левіти розкривається Божий план зустрічі зі Своїм народом, Ізраїлем, і тими, хто був долучений до нього через віру в Месію Ізраїлю. У ній розповідається про той час, коли Мойсей почув голос Господа, який сказав:
«Скажи Ізраїльтянам такі слова: Ось установлені Господом свята, в які ви скликатимете святі збори. Це Мої свята» (вірш 2).
Рош ха-Шана
В Ізраїлі сурмили в сурму (або шофар) з двох важливих причин. По-перше, щоб оголосити про скликання народного зібрання. По-друге, щоб підняти тривогу і зібрати війська для відбиття ворожого нападу.
Рош ха-Шана, або «початок року», також відомий як Свято Сурм. Звук сурми в цей священний день символізує голос сурми, який сповістить про кінець віку. Цьому святу передує період покаяння, відомий як місяць Елул, протягом якого щодня сурмлять у шофар, нагадуючи людям про необхідність покаяння.
У цей час релігійні лідери читають народу уривки з Псалма 27 і з 33-го розділу Книги Пророка Єзекіїля. Псалом 27 підбадьорює тих, хто належить Богу і прагне жити за Його волею.
«Адже Він сховає мене в Своїм Наметі в день недолі, Він заховає мене в потаємному місці Своєї Скинії, підніме мене на скелю» (Псалом 27:5).
А Єзекіїль у своїй книзі застерігає тих, хто не прислухається до звуку сурми:
«Сину людський, звернись до синів свого народу й скажи їм: Коли б Я на будь-який край спровадив меч, а народ того краю вибере з-посеред себе одну людину, і люди поставлять її у себе вартовим, то він, побачивши, що на той край насувається меч, засурмить трубою і застереже народ. Але хтось, почувши звук труби, може не взяти застереження до уваги, то коли меч прийде і його захопить, то його кров впаде на його ж голову» (Єзекіїль 33:2-4).
Я вірю, що ми живемо в часи Елула, і Бог закликає нас до каяття. Ось-ось пролунає сурма, сповіщаючи про повернення нашого Месії. Ті, хто живе заради Нього, з нетерпінням чекають цього дня і сприйматимуть його як чудовий час радості і тріумфу. Але ті, хто у кого погані стосунки із Богом, зазнають жаху і загибелі.
Пророк Софонія закликає:
«Шукайте Господа, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, – може, ви будете захищені в День Господнього гніву» (Софонія 2:3).
Старозавітний пророк говорить про ту саму подію, на яку посилається Павло в 1-му Посланні до Солунян 4:16-17:
«Адже Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, – і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, – і так завжди будемо з Господом».
Ваші вуха налаштовані на звук сурми? Мої теж. Не думаю, що комусь доведеться напружуватися, щоб почути його. Жодна жива (або мертва) людина не зможе цього не почути. Звичайно, все одно буде мати місце елемент несподіванки, коли пролунає звук сурми. Для деяких це буде сюрприз, повний жаху і жалю. Для інших це буде сюрприз, повний неймовірної радості.
«О, що то за день! Адже Господній День близько, – він приходить як спустошення від Всевишнього!.. Затрубіть трубою на Сіоні, оголосіть тривогу на Моїй святій горі! Нехай затремтять усі мешканці землі, тому що надходить Господній День, – він уже близько!» (Йоіл 1:15, 2:1)
У 2 Посланні Петра 3:10-12 це описано наступним чином:
«А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять. Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у святому житті й у побожності вам, котрі чекаєте й прагнете приходу Божого дня, під час якого небо, охоплене полум’ям, зникне, а розжарені стихії розплавляться?»
Яким ви бачите цей день? Чи очікуєте ви його з жахом чи з радістю? Якщо ви не впевнені у відповіді на це питання, вам потрібно відвернутися від своїх гріхів і присвятити своє життя Ієшуа. Потрібна лише проста молитва покаяння. Ви можете помолитися цією молитвою прямо зараз, де б ви не знаходилися. Просто скажіть Богу, що ви усвідомлюєте, що ви грішник і заслуговуєте покарання. Скажіть Йому, що ви приймаєте жертву Ієшуа за свої гріхи, знаючи, що Він поніс покарання, коли був розп'ятий за вас. Попросіть Його пробачити і очистити вас і допомогти вам ходити в праведності все життя, що залишилося.
Божа благодать доступна всім, хто її просить. І як тільки ви увійдете в Його благодать, ви будете готові до звуку сурми, який ось-ось сколихне весь світ.
“Slichot” prayer service during the Days of Repentance preceding Yom Kippur at the Western Wall in Jerusalem's Old City. GPO photo by Mark Neyman / Government Press Office of Israel. Wikimedia, CC BY-SA 3.0
Йом Кіпур
Найсвятіший день року за єврейським календарем — Йом Кіпур. Це урочистий час визнання гріхів і прохання Божого прощення та милості. В івриті слово Йом означає «день», а Кіпур — «покриття» або «викуплення».
Йом Кіпур, також відомий як День Викуплення, був єдиним часом у році, коли первосвященнику дозволялося увійти в Найсвятіше місце Храму, щоб викупити гріхи — як свої власні, так і гріхи своєї родини та всього народу. Крім того, від нього вимагалося принести в жертву бика і козла, а потім окропити кров'ю цих тварин престол милосердя. Потім до лідерів Ізраїлю приводили козла відпущення. Вони повинні були покласти руки на тварину, символічно поклавши на неї гріхи народу, а потім відігнати її в пустелю, де вона буде нести гріхи народу.
До речі, козлів було два. Але чому два? Перший повинен був викупити гріхи людей. Другий — позбавити їх цих гріхів. Кров першого козла приносила прощення. Другий козел приносив тимчасове очищення і праведність. У міру того як черговий рік добігав кінця і люди наближалися до чергового Дня Викуплення, їм знову була потрібна жертва, оскільки вони були вкриті брудом своєї гріховної натури і відчайдушно потребували ще однієї жертви.
Йом Кіпур передвіщає день, передбачений у книзі Пророка Ісаї 59:20. Ймовірно, найвидатніший з усіх стародавніх пророків, Ісая, очікував, що Йом Кіпур покладе кінець усім Йом Кіпурам, коли «прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха». У цей день всі гріхи Ізраїлю будуть прощені назавжди, і більше не буде потрібно приносити в жертву тварин.
Ми, які приймаємо істину Нового Завіту, розуміємо, що Ієшуа задовольняє цю вимогу про викуплення кров'ю. Він є останньою жертвою за нас, і більше немає необхідності у викупленні кров'ю поза межами Його викупної роботи. Нам потрібно зрозуміти, що без Месії ніхто, включаючи єврейський народ, не зможе викупити свої гріхи.
Я вірю, що цей день вже близько. Народ Ізраїлю — і, по суті, представники всіх націй, племен і культур — зустрінуться віч-на-віч із Самим Господом Ієшуа. Ісус — наш первосвященник, жертва на викуплення наших гріхів і наш козел відпущення — три в одному.
«Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну», — говориться в Посланні до Євреїв 9:24, — Він увійшов «в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас».
У 28-му вірші сказано, що Ісусу не потрібно було приносити щорічну жертву, як це робив первосвященник, чужою кров'ю. Замість цього «Христос один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]».
Ієшуа хаМашиах (Месія Ісус) скоро повернеться на землю, принісши міцний мир і свободу від наслідків гріха всім, хто прийняв Його жертву.
The women of the family join in to help put on the final touches during Sukkot at Ein Shemer immigrant's camp. Photo by Cohen Fritz / Government Press Office of Israel. Flickr, CC BY-NC-SA 2.0
Сукот
Також відомий як Свято Кущів, Свято збору врожаю або Свято наметів, Сукот починається всього через п'ять днів після Йом Кіпуру. Це семиденний період, коли єврейський народ згадує Божу вірність і забезпечення протягом усього свого сорокарічного блукання пустелею.
Вони згадують, як Бог забезпечував їх їжею, водою, дахом над головою, одягом, керівництвом, світлом і теплом у роки, проведені в пустелі. Протягом цього тижня кожна єврейська сім'я живе в невеликому тимчасовому наметі (або курені), зробленому з гілок. Вночі вони дивляться на зірки і згадують Божу обіцянку Аврааму, що його нащадків буде стільки ж, скільки зірок на небі.
Для мене це свято безпосередньо пов'язане з Ієшуа. По-перше, так само, як Бог забезпечував фізичні потреби ізраїльтян у пустелі, Ієшуа є духовним хлібом і водою для всіх, хто вірить у Нього.
«Сказав їм Ісус: Я – хліб життя! Хто приходить до Мене, – не буде голодувати, і хто вірить у Мене, – ніколи не буде спраглим» (Івана 6:35).
Ієшуа назвав Себе «хлібом життя», а потім зазначив:
«Ваші батьки їли манну в пустелі, – і повмирали. Цей же – хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер. Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!» (Івана 6:49-51)
Кожен день під час свята Сукот проводилася церемонія під назвою Нісух ха-Маїм (черпання води). Первосвященник і його помічник набирали воду з Силоамського ставка і виливали воду і вино на вівтар Храму, поки народ співав: «Тоді з радістю будете черпати воду з джерел спасіння!» (Ісая 12:3).
Бог сказав пророку Захарії:
«Ти привітаєш його словами пророцтва, які передав Господь Саваот, кажучи: Ось повстане муж, на ім’я Пагонець, Котрий виросте зі Свого кореня і збудує Господній Храм. Саме Він збудує Господній Храм, здобуде царську велич і зійде на Свій престол як Владика. Він буде також Священиком на Своєму престолі, і рада миру буде між обома» (Захарія 6:12-13).
Єремія також передчував цей день:
«У визначені дні того часу Я вирощу Давидові Пагінець праведності, Котрий вершитиме правосуддя та справедливість на землі! В той час спасеться Юдея, і перебуватиме в безпеці Єрусалим. А ось ім’я, яким Його називатимуть: Господь – виправдання наше!» (Єремія 33:15-16)
Очевидно, що ці пророки з нетерпінням чекали того дня, коли наш Месія Ієшуа займе Свій престол в Єрусалимі і Своє положення Священника і Царя.
Я переконаний, що цей чудовий і славний день близький.
Джерело — jewishvoice.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
