Песах: чотири сини

Песах: чотири сини

На русском языке читайте здесь — Песах: четыре сына.

Песах був встановлений на згадку про Боже визволення Ізраїлю з Єгипту. Це час спогадів про Його могутні діла для спасіння Його народу, а також час підготовки Його народу до найбільшого визволення та викуплення з усіх: того, яке відбулося в Месії Ієшуа, Божому Пасхальному Агнці (див. Ів. 1:29; 1 Кор. 5:7).

«Розкажи своїм дітям»

Під час приготування Ізраїлю до приходу майбутнього Викупителя Песах потрібно було святкувати так, щоб якнайбільше зацікавити дітей, щоб вони «зрозуміли суть» і таким чином були готові до приходу Месії. Але діти бувають різні… Не всі діти однакові, деяких, як вважають багато хто, не цікавлять духовні речі. Проте Писання говорить нам: «Настав юнака на початку його шляху» (Притч. 22:6), незважаючи на зрозумілу духовну незрілість дитини та її опір.

У Писанні Песах описаний ніби для чотирьох різних типів дітей, кожному з яких необхідно розповісти про Песах і Боже викуплення. Ці чотири сини дуже добре відомі в єврейській пасхальній традиції і включені в традиційну Пасхальну Агаду як грішний, простий, юний і мудрий сини.

Грішний син

Перший — грішний син:

«Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас, то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для Господа, Який обминув домівки Ізраїльських нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував» (Вих. 12:26-27).

Він вважається грішним, бо запитує: «Що це за служіння у вас?» Особисто він не асоціює себе з цією духовною дією і дистанціюється, бачачи її лише стосовно вас, але не стосовно себе самого. Але навіть така, коротка відповідь на його запитання чітко говорить про суд над гріхом («Він уражав єгиптян»), проте вона наповнена благодаттю та надією. «Сину мій, ця благодать видна у звільненні від суду, яке Господь дає через агнця» (пасхальну жертву). Нехай же ця дитина пізнає звільнення від суду над гріхом, коли вона повірить у «Месію, Пасхального Агнця, за нас у жертву принесеного» (1 Кор. 5:7).

Юний син

«Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути, тому що так учинив зі мною Господь, коли я виходив з Єгипту. І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а Господній Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік» (Вих. 13:8-10).

Його називають юним сином, бо він надто молодий, щоб навіть запитати про Песах, і йому треба розповісти без запитання. Але навіть у цьому випадку Писання спонукає нас із любов’ю взяти ініціативу й ділитися істиною про Боже викуплення з усіма дорогими нам людьми, незалежно від їхньої здатності до розуміння. Відповідь проста, проте вона свідчить про нашу глибоку вдячність Господу за Його благодать і любов до нас. «Сину мій, це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту, коли Він визволив нас із рабства». Не має значення, наскільки маленькою може бути дитина, наше вдячне ставлення є свідченням Його благодатної дії під час Песаху. Дитина знає, що батько вільний від рабства завдяки Пасхальному Агнцю. Для нас Песах — це як знак у всій нашій діяльності та нашій поведінці («І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима»). Незалежно від того, наскільки юною може бути дитина, Божа благодать для неї так само необхідна («бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] з Єгипту»).

Простий син

«Якщо колись у майбутньому твій син тебе запитає: Що все це означає? – то скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас Господь з Єгипту, з дому неволі. Коли ж фараон виявився непоступливим і не хотів нас відпустити, то Господь знищив кожного первістка в єгипетському краю – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з-поміж самців, який першим народжується, і викуповую кожного первістка з моїх синів. І буде це ознакою на твоїй руці і пам’ятним знаком між твоїми очима, тому що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипту» (Вих. 13:14-16).

Його називають простим сином, бо він не досить проникливий і може сформулювати лише найелементарніше запитання: «Що це (Ма зот)?» Навіть найпримітивніше запитання отримує повну відповідь про могутнє й благодатне Боже визволення. «Сину мій, це нагадування про те, що під час Песаху були врятовані первістки, які були помазані кров’ю агнця» (див. Вих. 12:7, 13). Благодать для єврейських первістків важлива, оскільки вона говорить про Боже покликання для Ізраїлю (див. Вих. 4:22-23). Це покликання традиційно згадується під час обряду Підйон хабен (викуп первістка), посвячення первістка в кожній єврейській родині, що дотримується традицій. Песах нагадує, що це високе покликання Ізраїлю як Божого народу ґрунтується не на заслугах чи вроджених якостях, а на Божій благодаті у пасхальній жертві.

Мудрий син

І нарешті ми читаємо про мудрого сина:

«Коли твій син запитає тебе колись, кажучи: Що то за свідоцтва, постанови та закони, які Господь, наш Бог, вам заповів? то ти відповіси своєму синові: Ми були рабами у фараона в Єгипті, але Господь вивів нас з Єгипту могутньою рукою. Господь здійснив перед нами ознаки, чудеса великі й вразливі для Єгипту, для фараона і для всього його дому, а нас Він вивів звідти, аби ввести нас і дати нам той край, про який присягався нашим батькам. І заповів нам Господь виконувати всі ці постанови, шанувати Господа, нашого Бога, аби нам було добре по всі дні та щоб зберегти нас при житті, як це і є сьогодні. Тож, якщо ми будемо докладати старань, виконуючи всі ці Заповіді перед Господом, нашим Богом, як Він нам заповів…» (Втор. 6:20-25)

Він вважається мудрим, оскільки ставить складне запитання про причину Божої заповіді («ці свідоцтва, постанови та закони»). Незважаючи на його мудрість і цікавість, його навчають, що наймудріші з нас були рабами і залишалися б ними досі, якби не могутнє і чудове Боже визволення. «Сину мій, це не наша мудрість визволила нас, а Божа благодать і сила! Він визволив нас і привів нас до Землі Обітованої не тому, що ми добрі, а для того, щоб виконати Свої обіцянки. Бог вірний. Ми повинні вірити в Його обіцянки і слідувати Його Слову, а не нашій власній мудрості, щоб з нами все було добре». Якщо ми віримо, ми очікуємо від Бога того, що тільки Він один може зробити. Він дав нам Месію, щоб вічне осудження могло «пройти повз» нас назавжди.

Тож давайте в цей Песах знайдемо час, щоб навчити наших дітей пасхальним істинам, нагадуючи собі про Боже спасіння, закарбоване в седері і назавжди звершене в Месії Ієшуа, Агнці Божому. Бо навіть на небесах принесений в жертву Агнець буде нагадуванням нам про вічну Божу милість і спасіння. Нехай же наші діти будуть готові проголошувати вічно:

«Заколений Агнець достойний прийняти силу і багатство, мудрість, міць, честь, славу, благословення!» (Об. 5:12)

Щасливого Песаху!

Автор — Сем Надлер / wordofmessiah.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org

Пожертвовать

Последнее: 04.03. Спасибо!