На русском языке читайте здесь — Пророк: Эта демоническая доктрина быстро заражает церковь.
В останні роки в церкві поширюється й набирає сили одна демонічна доктрина. Одягнена в шати фальшивої праведності й навіть претендуючи на пророче натхнення, але народжена в бунті, вона апелює до існуючих у нашому суспільстві ідей, що підривають і принижують керівництво, яке призначив і помазав Бог. Куди б вона не потрапляла, вона послаблює, розділяє й руйнує.
Ідея полягає в тому, що, оскільки ми всі рівні, у Тілі Христовому не повинно бути «ієрархії» лідерів. Якимось чином людям спало на думку, що церква та служіння мають керуватися командою «рівних» старших. Дозвольте мені почати з того, що скрізь, де б я не бачив застосування цієї незбалансованої й небіблійної філософії, вона в кінцевому підсумку призводила до невдач у служінні, ран і зруйнованих стосунків. Я розумію, що ця доктрина управління виникла як реакція на лідерів, які керували, домінуючи, тотально контролюючи або заради самозвеличення, але існування зловживань з боку лідерів, які не поділяють Боже серце, ніколи не може бути виправданням для відмови від встановленого в Писанні порядку. Сьогодні, на жаль, ця небіблійна ідея церковного управління вийшла за межі реакції на зловживання і стала інфекцією, що поширюється в тих місцях, де в лідерстві не було зловживань і тотального контролю. Хороших лідерів принижують і знецінюють. Тіло Христа слабшає.
Насправді кожне успішне служіння, яке я бачив протягом своїх 42 років професійного пасторського служіння серед безлічі народів і в такій кількості церков, що я втратив рахунок, очолював помазаний лідер, якого всі визнавали й якому підкорялися. У деяких випадках члени команди старійшин вважалися рівними, але очевидна динаміка завжди була такою, що одна людина ставала визнаним рушієм бачення. Завдяки своєму характеру, служінню та помазанню ця людина вела інших з такою владою, за якою всі охоче слідували.
Бог покликав Мойсея бути лідером. У Мойсея була команда в особі Аарона та Маріам, які вимагали рівності в 12-му розділі книги Чисел і отримали за це від Бога сувору догану. «Хіба тільки до Мойсея говорив Господь? Хіба Він не говорив і до нас?» (Чис. 12:2). Божа відповідь надійшла негайно:
«І запалав гнів Господній на них, і Він пішов, а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!» (Чис. 12:9-10).
Ніколи не стояло питання про те, чи чули Аарон і Маріам Бога. Питання було в тому, що вони прагнули скинути Мойсея з його помазаної позиції влади. Питання щодо законності тих, хто перебуває при владі, є розумними й необхідними. Будь-який хороший лідер смиренно тримає своє серце відкритим для таких речей, але дух, який намагається опустити лідера до рівня хибної рівності, призводить до Божого суду. Коли люди у служінні починають поводитися подібно до Аарона та Маріам щодо влади, встановленої Богом, то, якщо за цим не слідує швидке покаяння, служіння зазнають невдачі та гинуть від духовної прокази.
Апостол Павло, людина, помазана Богом на лідерство в церкві, подорожував із командою, над якою він, очевидно, мав Божу владу. Церкви, які він заснував, знали його як свого апостола, і він бачив їхню слухняність йому не тільки тому, що мав мандат від Бога, а й тому, що керував ними з батьківським серцем. У Флп. 2:12 він пише:
«Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння».
На підставі того, що він породив у Христі церкву в Коринфі, він мав владу навчати в ній людей. Спочатку він пише: «Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...» (1 Кор. 4:15), а потім у вірші 21: «Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?»
Без сумніву, духовний син Павла, Тимофій, діяв як пастор, маючи владу над церквою в Ефесі, навіть співпрацюючи зі старшими, які служили як його команда. Павло написав обидва послання до Тимофія, закликаючи його триматися своєї влади й розвивати її, не дозволяючи нікому зневажати себе за свою молодість. Тимофій мав владу навчати пресвітерів, які служили під його керівництвом (1 Тим. 5:19-20). Павло передав Титу повноваження «призначати пресвітерів» (Тит. 1:5) та наводити лад у церкві. Бог ніколи не намагався встановити в церкві демократію.
Подивіться Еф. 4:11-13:
«І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти».
Або Євр. 13:17:
«Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне».
Зверніть увагу на слова «не корисне». Це означає втрати, коли Божа влада не шанується.
Хіба не ясно, що Бог встановив структуру керівництва та влади в церкві, і що Він заповідає нам трудитися в ній? І тут не йдеться про загальну рівність людей. Ми всі — грішники, які стали святими завдяки крові Ісуса, але для того, щоб зруйнувати Божий народ, ворог наших душ перекрутив ідею рівності на щось, чого Бог ніколи не мав на увазі. Лідери не кращі за тих, ким вони керують. Вони просто займають позицію влади, за яку вони підзвітні перед Богом. Насправді завдання хорошого лідера — надати всі можливості та засоби тим, кого він веде, і підняти їх. Серце справжнього батька прагне, щоб його діти піднялися вище й змогли зробити навіть те, чого він сам не зміг. Ось чому Ісус обіцяв у Єв. 14:12, що ми будемо робити те, що робив Він, і навіть більше того. Він показав нам серце Отця й відкрив, що означає бути справжнім лідером. Справжні лідери не ставлять людей нижче за себе. Вони, навпаки, піднімають їх.
Ми живемо в часи демонічних доктрин і руйнівних єресей, як про це пророкує Слово Боже. Деякі з них підривають основні доктрини нашої віри. Інші руйнують структуру, організовану Богом для керівництва Його народом. Тож будьмо пильні. І, лідери! Ведіть людей із серцем Отця та благодаттю Господа нашого Ісуса Христа.
Автор — Р. Лорен Сендфорд / mycharisma.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 12.07. Спасибо!
