Земля, що тече молоком і медом

На русском языке читайте здесь — Земля, текущая молоком и мёдом.

«І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом» (Вих. 3:17).

Бог розповів Мойсею про план і про славне місце призначення — про землю, що тече молоком і медом. Але цей план не був новим. Бог попередив Авраама ще чотири століття тому, сказавши Своєму другові, що він може розраховувати на те, що все це здійсниться:

«Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ. Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком. А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш. А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина» (Бут. 15:13-16).

Бог не поспішав. Він милостиво дозволив хананеям продовжувати свої гріхи, поки їхня міра не наповнилася, перш ніж вилити на них Свій суд у вигляді ізраїльтян. Бог поважає наші бажання і свободу, включаючи нашу свободу грішити, але у Нього є межі. Чотириста років нестримного гріха — досить довгий повідець, але врешті-решт, приблизно в 1400 році до н. е., цього стало достатньо. Ізраїльтяни вирушили прямо до Ханаанської землі.

Бог виконує Свої обіцянки

За ці чотириста довгих років брати Йосипа, які прийшли до Ізраїлю з Єгипту, щоб уникнути голоду, стали народом чисельністю у кілька мільйонів [1]. І, як виявилося, подорож назад до Землі Обітованої виявилася досить довгою та звивистою... не кажучи вже про пригоди. Але весь цей час вони трималися за цю мрію — їхню гарантовану мету — землю молока, меду та всього доброго.

«Бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі, до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду» (Повт. 8:7-8).

Сім видів, перерахованих вище, говорять скоріше про фініковий «мед», ніж про бджолиний, але ми знаємо з інших місць Біблії, таких як загадка Самсона про лева і мед (Суд. 14:9), порушення Йонатаном батьківського посту, коли вони натрапили на мед у лісі (1 Сам. 14:29), а також незвичайному харчуванні Івана Хрестителя, що мед із стільників також був у достатку в Ізраїлі.

Бог дає добрі дари Своїм дітям. Конкретна фраза «земля, що тече молоком і медом» з’являється в Біблії 22 рази стосовно Землі Обітованої — це обіцянка, яку Бог повторював знову і знову. Це обіцянка, на яку вони могли розраховувати.

Чому молоко та мед?

Я чув пояснення, яке мені здається цілком логічним, що молоко та мед — це головні ознаки родючої землі. Чому? Тому що домашня худоба може спокійно їсти траву та будь-яку рослинність, і таким чином давати молоко, а бджоли можуть радісно відвідувати всілякі квіти, щоб давати мед. І для того, і для іншого необхідні досить зелені пасовища.

Нічого дивного, що сьогодні на єврейських святах присутні молоко і мед. Вони є уособленням процвітання і гідні свята!

Якщо ви запитаєте ізраїльтян, що таке Шавуот (Свято Тижнів), їхня відповідь, найімовірніше, включатиме дарування Тори на Синаї та молочні продукти. В Ізраїлі насамперед під цим мається на увазі не спати всю ніч, вивчаючи Тору (а точніше чізкейк!). Слово Боже часто порівнюється в Біблії з медом [2], а молоко уособлює собою достаток землі, у чому здебільшого й полягає суть свята Шавуот.

«Шавуот? Це таке свято сиру», — пояснює російський іммігрант своєму родичу на батьківщині. Це правда, що біблійне значення свят часто губиться серед сучасних традицій, точно так само, як святкування Божого втілення затьмарюється різдвяними ялинками, а хреста — великодніми яйцями. Але захоплення молочним у Шавуот не випадкове. Дехто вважає, що воно пов’язане з віршем у уривку про свята, де дається заповідь не варити козеня в молоці його матері, що поклало початок законам кашруту (Вих. 23:19). Інші вважають молоко символом самої Тори — нашого харчування. Так само під час осінніх єврейських свят ключовим інгредієнтом на столі є мед, а разом із ним — й інші солодощі.

У юдаїзмі, схоже, більше, ніж в інших релігіях, приділяється уваги вдячності за фізичні радощі життя та їх вшануванню. Бог вважає створену Ним землю доброю і проголошує це! Смачна їжа, сміх, стосунки, біг по полю, доїння корів і випічка хліба — це все частини прекрасного Божого задуму, створені для того, щоб приносити задоволення. Молоко та мед є своєрідною символічною вказівкою на той факт, що Бог дійсно благословляє нас добрими речами прямо тут, на землі, у фізичному світі. Це не платонівське «або/або», а й те, й інше: ми можемо насолоджуватися добрими речами, які Бог створив для нас, прямо тут, на землі, так само, як і мати всі духовні благословення в Месії.

Молоко та мед: багатство стосунків із Богом

Давид проголошує у Пс. 119:103:

«Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!»

Ця аналогія зустрічається в Писанні кілька разів. Боже Слово подібне до меду, але в Новому Завіті його також порівнюють з молоком — необхідним харчуванням для нашої душі, як молоко для немовлят. Точно так само ця фраза з’являється в 4-му розділі Пісні Пісень:

«Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком…»

У рабиністичній традиції молоко та мед у цьому вірші вважаються вказівкою на Тору, оскільки «Пісня пісень» розглядається як аналогія любовних стосунків між Богом та Його народом. Безумовно, Слово Боже є солодким і корисним для всіх нас, хто знає та любить Його.

Чи траплялося вам коли-небудь отримувати відповідний вірш із Біблії, який би влучно підходив до ваших поточних обставин? Це чудово, чи не так? Своєчасне слово від Бога може дати нам підбадьорення та силу рухатися далі. «Очі мої прояснилися, коли я скуштував трохи цього меду» (1 Сам. 14:29). Боже слово може зарядити нас енергією, коли ми слабшаємо, точно так само, як мед освіжив цього голодного чоловіка.

Часто в Біблії зустрічаються фізичні прояви, які слугують прообразом більшої майбутньої духовної реальності. Земля Обітована дійсно була в біблійні часи землею, що тече молоком і медом — і вона знову стала такою в наш час! Але вона також вказує на більшу реальність багатства і солодкості життя у відносинах із Богом, якими можуть насолоджуватися люди з усіх народів і в будь-якому місці на землі. Але навіть більше цього чекає на нас у остаточній Землі Обітованій — у нас буде повна єдність із Богом на нових небесах і новій землі, у Світі Майбутньому. Що чекає на нас там? Звичайно ж, свято! Нам обіцяно бенкет бенкетів! Хто знає, чи будуть на цьому столі молоко та мед?

[1] У Торі написано: «І вирушили сини Ізраїлеві... до шестисот тисяч чоловіків пішки, не рахуючи дітей» (Вих. 12:37). Оскільки у вірші йдеться лише про кількість чоловіків віком від 20 років, ми можемо екстраполювати загальну чисельність населення, включивши також жінок із дітьми. Згідно з рабином Йонатаном Бен-Узріелем (приблизно 1 століття н. е., автор арамейського перекладу П'ятикнижжя Мойсея), загалом три мільйони євреїв були свідками дарування Тори на горі Синай (див. Таргум Йонатан — Вих. 12:37). Ймовірно, що приблизно така кількість євреїв покинула Єгипет. (aish.com)

[2] Пс. 18:11; Притч. 24:13; Єз. 3:3; Об. 10:9.

Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org