На русском языке читайте здесь — Пасхальная чаша спасения.
У ніч Песаха ми піднімаємо пасхальну чашу, підносимо свої голоси і співаємо Халель (прославлення). У його давніх словах розкривається таємниця Песаха, як про це сказав Давид:
«Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!» (Пс. 116:13)
Давньоєврейські екзегети відзначали додаткові виміри в цьому тексті. Слова Кос Йешуот (כּוֹס-יְשׁוּע֥וֹת), перекладені як «чаша спасіння», написані у множині, буквально «чаша спасінь», де йешуот — це спасіння (множ.) Адоная.
Дехто вбачав у цьому алюзію на чотири чаші Песаха, а інші говорили про дві особливі чаші: одну чашу для днів Месії та одну, припасену для спасіння Ізраїлю в битві останніх днів із Гогом [1].
Песах — це час спасіння, але воно приходить через символ чаші. Один автор навіть сказав, що без чаші немає втіхи [2].
Чаша відновлення і викуплення
Коли ми розмірковуємо про чаші і про безліч аспектів значення, які можна знайти, я б звернув нашу увагу на дивовижну паралель між чашею Йосифа в Єгипті і чашею Месії. Обидві розкривають провину, і обидві говорять про спасіння (геула на івриті). Захована чаша врешті-решт привела Якова (Ізраїля) і сімдесят чоловік назад до Йосифа. Ця чаша була прихована для братів, і вони несвідомо несли її у своїх речах, але саме з її допомогою Йосиф відновив свою родину.
Історія з чашею відбувається під час повернення Юди до Єгипту для купівлі зерна. Цього разу за наказом правителя Єгипту (Йосифа) вони привели свого молодшого брата Веніаміна. Під час цієї зустрічі для Йосифа і братів був приготований святковий обід. Наступного ранку, коли вони зібрали свої речі, чаша Йосифа була захована в мішку із зерном Веніаміна.
«Після цього Йосиф наказав старшому над своїм домом говорячи: Наповни мішки цих людей поживою, скільки лише вони можуть нести, і поклади гроші кожного зверху в його мішок, а в мішок наймолодшого зверху поклади мою чашу – срібну чашу разом з грошима за його пшеницю. Той зробив усе за наказом Йосифа» (Бут. 44:1-2).
З навантаженими віслюками вони вийшли з міста і пройшли міську браму. Але не встигли вони відійти далеко, як за ними був посланий слуга Йосифа, щоб повернути їх. Брати були шоковані звинуваченням у крадіжці чаші пана. Без сумніву вони всі бачили чашу напередодні ввечері під час вечері з Йосифом. Можливо, Йосиф навіть високо підняв її перед початком трапези. Однак Юда робить сміливу і дивну заяву:
«Ми з ханаанського краю повернули тобі гроші, які знайшли зверху в наших мішках. То як же ми могли вкрасти срібло чи золото з дому твого пана? У кого лишень з твоїх рабів буде знайдена чаша, той хай загине, а ми всі станемо слугами нашого пана!» (Бут. 44:8-9)
Це звучало дивно, бо це було занадто суворе покарання, яке, схоже, шокувало навіть слугу Йосифа. Після огляду мішків слуга повідомив їм, що загублена чаша знайдена... у мішку Веніаміна!
Пасхальна чаша
У пасхальну ніч усі чотири Євангелії розповідають нам, що Ієшуа асоціює Себе з чашею Песаха. Лука розповідає нам, що це була чаша після трапези:
«Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається» (Лк. 22:20).
Ця чаша — це чаша спасіння, піднята високо, щоб її побачили всі. Коли ми святкуємо Песах із Чашею Спасіння, це нагадує нам про чашу, яка була використана для розкриття того, що «Йосиф живий», і яка розкриває спасіння Месії — розкриває, що Ієшуа живий!
Подібно до братів, ми символічно піднімаємо пасхальну чашу за нашою традицією, з покоління в покоління, не усвідомлюючи, що це приховане послання спасіння, суть якого в примиренні людини з Месією і нашим Отцем Небесним.
Чаша Йосифа розкрила не тільки те, що він живий, але вона розкрила і провину Юди.
Юда дуже довго страждав від своєї провини через Йосифа. Дехто зазначає, що з психологічної перспективи радикальне проголошення Юди свідчить про його бажання бути покараним. Покараним так, що це набагато перевищувало б логічні заходи. Однак, коли чашу було знайдено, Юда вигукує:
«Що можна відповісти нашому панові, що говорити, або чим виправдатися? Адже Бог виявив провину твоїх слуг! Тому ми слуги нашого пана – усі ми, як і той, у чиїх руках знайдено чашу» (Бут. 44:16).
Яку неправду було розкрито? Чи зізнається Юда в тому, що це він узяв чашу? Ні, він вербально висловлює свою скорботу і провину за зраду і продаж Йосифа язичникам. Чаша була просто засобом, який допоміг йому примиритися.
Коли братів повернули перед обличчя Йосифа і їм було сказано, що Веніаміна візьмуть у рабство, Юда благав, щоб його самого взяли замість Веніаміна, і щоб Веніамін повернувся додому до батька з іншими братами. У той момент Йосиф не міг стриматися. Він відіслав єгипетських слуг і сказав: «Я — Йосиф, чи живий ще батько мій?» У той святий момент Йосиф відкрився своїм братам. Це був святий момент, тому що тоді відбулося примирення колін Ізраїлю. Гріх проти Йосифа було прощено, і було розкрито по-справжньому розкаяне серце Юди.
Багато чаш, багато спасінь
Цього Песаху перед кожним учасником Седера стоятиме чаша спасіння (Кос Йешуот) Господнього. Я говорю зараз про чашу Месії. Ієшуа, Син Давида, розкрив прихований план спасіння, коли підняв третю пасхальну чашу, розповівши нам, що це чаша Нового Завіту в Його крові.
Цю чашу символічно тримав Ізраїль у своїх руках упродовж тисячоліть, але лише деякі розуміють, що це прихована посудина, яка розкриває викуплення Ізраїлю і народів.
Смерть Ієшуа була пасхальною жертвою, а Його кров — істинним захисним покровом Викуплення. Як сказав один мудрець давнини, це час спасіння (геула) і викуплення (капара):
«Отже, встановіть цей місяць для Мене і для себе, бо я побачу в ньому кров Песаха і здійсню виправдання (мекапер) для вас».
Коли ми піднімаємо пасхальні чаші і співаємо про Чашу Спасіння в Галелі, пам'ятаймо про те, що є чаша, яка розкриває не тільки нашу провину за гріх, а й примирення і покриття наших гріхів кров'ю пасхального Агнця, Ієшуа. Це чаша спасіння, третя чаша Песаха. Однак, Месія залишив останню чашу до часу, коли ми зможемо разом із Ним пити її в Царстві Його Небесного Отця.
Як ми згадували раніше, один стародавній автор говорив про те, що Кос Йешуот — це дві чаші спасіння. Одна — для днів Месії, і остання чаша спасіння, призначена для скорботи останніх днів (Берешит Раба 88:5) [3]. Для Ізраїлю є чаша спасіння, як для сьогоднішнього дня, так і для всіх прийдешніх скорбот. Подібно до чаші Йосифа, захованої в мішку Веніаміна, це послання про викуплення разом із Месією буде одного разу розкрито.
Благословенного Песаха!
[1] «Bereishit Rabbah 88:5», Sefaria, accessed April 19, 2019.
[2] «Otzar Midrashim», Sefaria, accessed April 19, 2019, . “ואין תנחומין אלא בכוס…”
[3] «Shemot Rabbah 15:12», Sefaria, accessed April 19, 2019.
Автор — J.E.F. / oneforisrael.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
