
На русском языке читайте здесь — Вечнозелёные деревья и вечный Бог.
Чи помітили ви, що дерева відіграють дуже важливу роль у Біблії? Наприклад, кедри, оливкові дерева, пальми та мирти постійно згадуються у важливих місцях. Все це вічнозелені дерева, і я думаю, що це не збіг.
Нещодавно мою увагу привернуло те, що Авраам посадив тамариск. Ще одне вічнозелене дерево.
«Авраам посадив у Вірсавії тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Господа, Вічного Бога» (Буття 21:33).
Вічнозелене дерево, посаджене в місці, де прикликають Вічного Бога.
Використані під час будівництва Храму дерева — кедри та кипариси — також були вічнозеленими. Скинія та всі її атрибути, ковчег завіту, стовпи скинії завіту, жертовник для кадіння фіміаму — все це було зроблено з акації — ще одного вічнозеленого дерева. Навіть музичні інструменти, виготовлені для богослужіння, були зроблені з вічнозелених дерев — з кипарису (використане в Танаху слово בְּרוֹשׁ/берош перекладають як «кипарис, ялина, ялиця» — прим. пер.), згідно з біблійними текстами:
«Давид і всі Ізраїльтяни з усіх сил хороводили перед Господом під супровід різних інструментів з кипарисового дерева, – на гуслах, арфах, сопілках, бубнах, трубах і цимбалах» (2 Самуїлова 6:5).
Вічнозелені дерева символізують вічність.

Єремія 10 та ідолопоклонство, пов'язане з деревами
Напередодні Різдва всюди в будинках з'являються ялинки, прикрашені до свята, а разом з ними і постійні дебати. Як доказ того, що вічнозелені дерева, такі як ялинки та сосни, не повинні бути частиною свята, часто наводиться десятий розділ книги Єремії.
Однак цей уривок насправді говорить про тих, хто рубає дерева і робить з деревини ідолів, а не про різдвяні ялинки, прикрашені на честь втілення Господа. Що ви самі думаєте про ці вірші?
«Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника; воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось. Вони (ідоли), як опудала на баштані, які не розмовляють, – їх неодмінно потрібно носити, оскільки самі не ходять! Тому не бійтеся їх, адже вони не заподіють зла, – та й добра від них не чекайте! Немає подібного до Тебе, Господи! Ти Один величний, – навіть у Твоєму Імені потужна сила» (Єремія 10:3-6).
Єремія протиставляє Живого Бога, Який може вільно рухатися і діяти, маючи свободу волі і могутність, на відміну від мертвих, створених людиною ідолів, яким поклоняються, ніби вони мають якусь силу, якої варто боятися. Пророк підкреслює нездатність ідола, висіченої статуї, діяти чи робити щось взагалі — ні добро, ні зло.
Однак багато вірних християн, які поклоняються Ієшуа, обіцяному Месії, за допомогою різдвяних гімнів, читання Біблії та різдвяних вертепів на Його честь, також прикрашають вічнозелене дерево для своїх святкувань без будь-якого ідолопоклонства [1].
Звичай приносити в домівку вічнозелене дерево як різдвяну декорацію набагато більше пов'язане з Месією, ніж ви могли б подумати.

Ось вам приклад того, як виникає суперечка. Навіть різдвяні вертепи, що зображають біблійну історію, можуть викликати плутанину. Одна віруюча сім'я тут, в Ізраїлі, встановила прекрасний різдвяний вертеп з фігурками з оливкового дерева (звісно ж, вічнозеленого), які світські гості-євреї, що нічого не підозрювали, назвали «ідолами», намагаючись таким чином зробити комплімент. «О, нам подобаються ваші ідоли!» — вигукнули вони. Мої друзі були з шоці і подбали про те, щоб цей різдвяний вертеп більше ніхто ніколи не бачив. Такі речі можуть неправильно зрозуміти та витлумачити, але це не означає, що мої друзі справді поклонялися ідолам! Борони Боже.
Походження різдвяних ялинок
Згідно з енциклопедією Britannica, ця традиція зародилася в Середні віки. Середньовічні християни в Німеччині використовували дерево як реквізит у біблійних «Райських п'єсах», що розповідають історію створення світу, гріхопадіння та викуплення на святі Адама та Єви 24 грудня. Вони вішали яблука на дерево, яке стало відоме як «Райське дерево», що представляє дерево життя, яке росло в Едемському саду, і облатки (хліб для причастя в католицизмі — прим. пер.), що символізували спасіння, яке Бог приніс через Месію, викупивши людство [2].
Також використовувалися дерев'яні «різдвяні піраміди» з різдвяними фігурками, які прикрашалися гілками вічнозелених дерев, свічками та зіркою. І так райські дерева і різдвяні піраміди зрештою перетворилися на те, що ми знаємо сьогодні як різдвяні ялинки. Зрештою, 24 грудня християни принесли ці дерева до своїх домівок і додали до них вогні, що символізують Месію, Ієшуа, Світло для світу, що прийшло на землю, щоб врятувати нас від гріха.
Вічнозелені дерева дуже доречні, оскільки вся історія «Райської п'єси» оповідає про Бога, Який викупає людство від гріха, щоб ми могли мати вічне життя і ніколи не вмирати.
Ці чудові вірші Грейс Ремінгтон показують зв'язок між історіями Едему та втілення: одна приносить падіння людства, інша — надію на відновлення.
«Слава небесному Князю Миру! Слава Сонцю Праведності!
Світло і життя Він усім приносить, Той, що воскрес, зі зціленням у променях Його.
Лагідно Він відкладає славу Свою, народжений, щоб ми більше не вмирали.
Народжений, щоб підняти нас із землі, народжений, щоб дати нам друге народження».

Різні сосни та ялинки, які протягом багатьох років використовувалися для святкування втілення, включаючи кипариси та кедри, — все це для прикраси свята, яке відзначає народження Месії та вічне життя, яке ми можемо отримати завдяки цьому.
«Що вражає в цій історії походження, так це те, як вона переплітає сезонне зі священним. Дерево від початку історії було символом життя і божественної обітниці, різко контрастуючи з безплідним, холодним світом зовні. Воно було символом надії та нагадуванням про світло в найтемнішу пору року. Коли люди прикрашали свої будинки цими деревами, вони не просто відзначали пришестя Христа; вони святкували життя», — писав Метт Стоун у своїх роздумах про райські п'єси [3].
До середини 1500-х років ця традиція стала настільки поширеною, що в Ельзасі, Німеччина (1561 р.), був виданий указ про те, що в кожному будинку дозволено мати лише одну різдвяну ялинку. Німецькі лютерани продовжили традицію встановлення різдвяної ялинки, і в решті решт вона стала популярною в Англії, коли принц Альберт привіз її до Британії в XIX столітті, а решта вже історія.
Історія вічності у дереві
У Біблії дерева часто використовуються для представлення людства у різних формах. Терни та колючки – символ грішного людства, а вічнозелені дерева – символ непорочності. Смоковниці символізують Ізраїль, а дуби — праведність. Список можна продовжувати. В останньому вірші 55-го розділу Ісаї терни та колючки протиставляються вічнозеленим кипарисам і миртам, які символізують тих, хто отримав спасіння, і праведність, що ведуть до вічного життя:
«Замість колючого чагарника ростиме кипарис, а замість кропиви з’явиться мирт. Усе це буде на славу Господа як пам’ять і вічна ознака, яка ніколи не забудеться» (Ісая 55:13).
Бог також уподібнює самого Себе до вічнозеленого дерева, говорячи через пророка Осію і закликаючи ідолопоклонницький Ізраїль повернутися до Себе:
«Що спільного в Єфрема з ідолами? Адже саме Я вислуховував його, лагідно дивлячись на нього. Я для нього, як вічнозелений кипарис. Лише завдяки Мені ти приноситимеш свої плоди. Хто мудрий, нехай це запам’ятає, і хто розумний, нехай продовжує пізнавати. Адже Господні дороги прямі, й ними ходять праведні, а нечестиві на них спотикаються» (Осія 14:9-10).

Хоча сьогодні ми, можливо, і не висікаємо ідолів з дерева та каменю, правда в тому, що ідолопоклонство, як і раніше, процвітає — не так у різдвяних ялинках, як у всьому, що забирає у Бога нашу любов і довіру. Чи то гроші, хороша кар'єра, чи надмірна залежність від людей у тому, що має виходити тільки від Бога, нам також необхідно перевірити свої серця, щоб переконатися, що ми ставимо Бога на перше місце і поклоняємось лише Йому.
Як Той, Хто віддав за нас все, Хто постраждав і помер замість нас, щоб дарувати нам вічне життя, Він заслуговує на перше місце в наших серцях. Бог вірний і обіцяє ніколи не залишати нас і завжди піклуватися про нас. Його обітниці вічні, і Його любов перебуває вічно.
«Немає такого , як Бог Єшуруна, Котрий поспішає у небесах тобі на допомогу, в Своїй славі – над хмарами Твоїм захистом є предвічний Бог, а на долі – вічні рамена...» (Второзаконня 33:26-27)
[1] Wes Huff: Christmas isn't pagan and here's why https://youtu.be/5zcaQlBbk6s
[2] https://www.britannica.com/plant/Christmas-tree#ref106886
[3] https://curiouschristian.blog/2024/12/19/the-origin-of-christmas-trees-in-german-paradise-plays/
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!




