Вождь Господнього війська

Вождь Господнього війська

На русском языке читайте здесь — Вождь воинства Господня.

У 5-му розділі книги Ісуса Навина описана знаменита зустріч із персонажем, якого Біблія називає Вождем Господнього війська. Його послання Ісусу Навину було серйозним, а його особистість — ще більш значущою. Однак є ще один надзвичайно важливий аспект, який часто не береться до уваги, — це те, що сталося далі.

Ось як пройшла ця зустріч:

«Якось, коли Ісус був неподалік Єрихона, то, звівши свої очі, він побачив чоловіка, котрий стояв перед ним, з оголеним у своїй руці мечем. Підійшовши до нього, Ісус запитав його: Ти належиш до нас, чи до наших ворогів? А Той відповів: Ні, Я – Вождь Господнього війська і тепер Я прийшов сюди. Тоді Ісус, впавши долілиць, поклонився і сказав Йому: Що мій Владика накаже Своєму слузі? Вождь Господнього війська промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, святе! Тож Ісус так і вчинив» (Навина 5:13-15).

Хто цей Вождь Господнього війська?

Це трохи нагадує епізод із палаючим кущем, пережитий попередником Ісуса Навина. Мойсей зустрів Ангела Господнього в пустелі, де йому було доручено вести Ізраїль, коли Бог виводив їх з Єгипту, і тут Ісус Навин отримує своє власне доручення на наступний етап Ізраїлевого шляху від Вождя Господнього війська. Обом довелося зняти взуття, оскільки вони перебували у Божій присутності.

Подібно Ангелу Господньому, Вождь Господнього війська має божественну природу. Ісус Навин не тільки стоїть на святій землі, але й коли він поклоняється Вождеві Господнього війська, Той замість того, щоб сказати Ісусу поклонятися тільки Богу, як це зробив би будь-який звичайний ангел, приймає поклоніння. Він передвтілений Месія, Ієшуа.

Кілька десятиліть тому Мойсеєві було сказано біля палаючого куща:

«Тому Я зійшов визволити їх з рук єгиптян і вивести їх з тієї землі до доброго та просторого краю – до землі, що тече молоком і медом, до краю ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців» (Вихід 3:8).

І ось вони тут, на порозі. Народ Ізраїлю був звільнений з Єгипту і тепер стояв біля воріт Землі Обіцяної. Всі ці народи більше не були просто списком імен у обітниці, вони стали реальністю, що стояла між Ізраїлем і Землею.

Божа обітниця та план

За століття до того, як вони потрапили до Єгипту, Бог виклав весь план Аврааму:

«Тоді Господь сказав Аврамові: Неодмінно знай, що твої нащадки будуть приходцями – житимуть не на власній землі. Вони будуть поневолені, і їх гнобитимуть чотириста років. Але над народом, у якого вони будуть рабами, Я здійсню суд; після того твої нащадки вийдуть з великим майном. Ти ж відійдеш до своїх батьків з миром, й тебе поховають у глибокій старості. А на четвертому поколінні повернуться сюди, оскільки ще не наповнилася міра беззаконня аморейців» (Буття 15:13-16).

Все йшло за планом, як сказав Бог Аврааму, яким би болісним для всіх це не було. Були страждання, але багато чого було отримано. У чому саме полягав план?

  • Нащадки Авраама мали страждати в Єгипті 400 років.
  • Бог виведе їх із великим майном.
  • Ізраїльтяни повернуться до Землі Обітованої в четвертому поколінні.
  • Беззаконня людей у ​​цій землі мало досягти своєї повної міри, перш ніж вони будуть вигнані.

Бог дав жителям Ханаана 400 років на виправлення своїх вчинків. Тепер настав судний день.

План включав страждання, але також і великі обітниці. Бог постійно говорив, що ізраїльтяни мають завоювати землю й вигнати її мешканців. Для нас, людей XXI століття, це звучить жахливо, але Бог праведний. Він також дуже терплячий. Він не дозволить гріхам, що кояться на цій землі з покоління в покоління, продовжуватися вічно, і Ізраїль був тим інструментом, який Він використовував для здійснення своїх цілей.

«Коли Господь, твій Бог, вигубить перед тобою народи, до яких ти йдеш, аби ними заволодіти, підкориш їх і оселишся на їхній землі, то остерігайся, щоби після того, як вони будуть знищені перед тобою, ти не потрапив у їхню пастку; щоб не зацікавився їхніми богами, говорячи: Як ці народи служили своїм богам, так чинитиму і я. Не робитимеш такого задля Господа, твого Бога. Адже вони чинили для своїх богів усе те, що огидне Господу. Вони для своїх богів спалювали у вогні своїх синів та власних дочок!» (Второзаконня 12:29-31)

Подібно до Содому і Гоморри, гріхи, які чинилися ними, були жахливі, і багато хто став безвинними жертвами їхніх жорстоких діянь. Бог не допускає, щоб страждання тривали безконтрольно, і тепер, коли Ісус Навин привів ізраїльтян до Землі Обіцяної, час для народів Ханаана закінчився, як Він неодноразово говорив починаючи з книги Вихід.

«Адже Мій ангел піде перед тобою і запровадить тебе до аморейця, хеттейця, періззейця, ханаанця, гіввійця та євусейця, яких Я знищу. Не поклонятимешся їхнім богам і не служитимеш їм. Не чинитимеш так, як вони, але неодмінно знищиш і вщент порозбиваєш їхні стовпи Астарти» (Вихід 23:23-24).

Однак за 40 років до цього моменту Ісус Навин та його супутник Халев були двома з десяти розвідників, посланих перевірити ситуацію в цій Землі. Поки Ісус Навин і Халев розповідали про велику родючість землі, що тече молоком і медом, решта десять повернулися з жахливим звітом:

«Там ми бачили високорослих синів Енака, з роду велетнів! Перед ними ми були у своїх очах, наче сарана. І такими були ми в їхніх очах» (Числа 13:33).

Іншими словами, народ цієї землі був набагато численніший, ніж вони, і вони впали у відчай. Але Божий задум полягав у тому, щоб покласти край народові цієї землі.

Саме у цьому контексті з'являється Вождь Господнього війська.

На чиєму ви боці?

Коли Ісус Навин запитує: «Ти за нас чи за наших ворогів?», Він відповідає: «Ні». Хоча деякі тлумачать це твердження як те, що Бог не зацікавлений у війні або в тому, щоб стати на чийсь бік, мало хто замислюється над тим, що слідує відразу за цим діалогом.

У Вождя Господнього війська, можливо, і немає фаворитів, але в Нього є план.

Після цього Він викладає, можливо, найдивнішу у світі стратегію битви: вони мали взяти Єрихон, обійшовши його сім разів і засурмивши у шофар.

залишки Єрихона

Раав та її родина врятовані, але ніхто, крім них, не уникнув загибелі. Той самий Вождь, який відмовився стати на чийсь бік, буквально дав Ісусові Навину план перемоги.

«Коли Господь, твій Бог, уведе тебе в край, в який ти йдеш, щоб ним заволодіти, то Він прожене з-перед тебе численні народи: хеттейців, гіргашейців, аморейців, ханаанців, періззейців, гіввійців та євусейців – сім численніших і сильніших від вас народів. Господь, твій Бог, видасть їх тобі, і ти знищиш їх. Неодмінно віддай їх закляттю (цілковитому знищенню), не укладатимеш з ними Заповіту й не матимеш до них жалю» (Второзаконня 7:1-2).

Вождь Господнього війська, можливо, не більше «за» Ізраїль, ніж за мешканців Єрихону, але Він здійснює Свою заявлену мету — покласти край існуванню народу цієї землі. Він «за» праведність, справедливість і Свій власний план викуплення для всього людства. І так, Ізраїль був використаний для його здійснення.

На івриті «Вождь Господнього війська» — «Сар Цева Адонай», тобто ватажок армії Господньої або воїнства Господнього. Звідси й походить ідея Господа воїнств, Господа ангельських армій. Ми часто забуваємо, що у розпорядженні Бога знаходяться цілі легіони ангелів — Йому навіть не потрібна наша допомога, Він може боротися з ворогами цілком самостійно. Але ви, можливо, помітили, що хоча Бог і виконує всю основну роботу, Він майже завжди вибирає використовувати людей, працювати разом із нами, тому що Він є Богом відносин.

Руйнування Єрихона було жахливим, але й століття гріха, що передували йому, теж були жахливими. Бог використовував Ізраїль тоді, і Його задуми щодо Ізраїлю продовжуються і сьогодні, але у Його серці всі роди землі. Він не на чийомусь боці. Вождь Господнього війська виконує Божі плани і задуми згідно з Його словом, але це не завжди буде виглядати так, як ми собі уявляємо.

Питання у тому, чи будете ви на боці Господа, коли Божі задуми будуть здійснюватися на землі напередодні повернення Ісуса?

Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org

Пожертвовать

Последнее: 17.06. Спасибо!