На русском языке читайте здесь — Шмини Ацерет: последний и величайший день праздника.
Назва Шміні Ацерет перекладається як Восьмий День Зборів. Це трохи дивно, що є восьмий день зборів, з огляду на те, що Сукот — це тижневе свято, але в самих віршах з Писання, які говорять про те, що є сім днів Сукота, ми також бачимо, що Бог наказує про восьмий день:
«Протягом семи днів будете приносити Господу вогняні жертви. Восьмого дня у вас також будуть святі збори, і ви принесете Господу вогняну жертву. Це день урочистих зборів, тому не чиніть жодної праці» (Левіти 23:36).
«Тож п’ятнадцятого дня сьомого місяця, коли закінчите збирати врожай землі, протягом семи днів відзначатимете Господнє свято. Першого дня відпочинок і восьмого дня відпочинок» (Левіти 23:39).
Слова сім і сьомий знову і знову трапляються в приписах щодо Сукота, але число вісім також має значення, як ми бачимо з восьмого дня зборів: Шміні Ацерет.
Істинне значення сьомого місяця
Сукот, Свято Кущів, випадає на сьомий місяць, який зараз відомий як Тішрей. Найсмішніше, що все змінилося у Вавилоні. Іронічний факт, враховуючи, що назва Вавилон у перекладі з івриту означає «заплутати»! Слово Тішрей — це давньоаккадське слово з Вавилона, що означає «початок». Ще у Вавилоні єврейський народ почав відзначати свій новий рік на початку сьомого місяця Божого календаря.
З цієї причини Свято Сурмлення, яке припадає на перше число сьомого місяця, тепер замість цього зазвичай називають Рош аШана, що означає «голова року». Але це не так. За словами Бога, початок року — навесні в місяць Песаха.
То яке ж істинне значення сьомого місяця, якщо насправді це не початок року? Очевидно, що це дуже особливий місяць із трьома основними подіями: Святом Сурмлення у перший день місяця, Йом Кіпур на десятий день і Сукот на п'ятнадцятий день у повний місяць. До того ж нашу увагу має привертати число сім.
Які ключі ми можемо знайти в Біблії?
«Отже, зібрались на свято до царя Соломона всі Ізраїлеві мужі в місяці Етанім (це сьомий місяць року)» (1 Царів 8:2).
За часів царя Соломона і до вигнання сьомий місяць був відомий як Етанім (אֵתָנִים).
Не Тішрей, що означає «початок».
Але що ж означає Етанім?
Єврейське слово ейтан/אֵיתָן (як в імені нашого прекрасного Ейтана Бара) означає «стійкий, міцний, постійний, міцний, як камінь». Етанім — це множина. Чому множина? Тому що ця назва місяця відноситься до води, а на івриті вода зазначається в множині, тому цей прикметник теж має бути в множині.
Назва місяця Етанім відноситься до вод, що постійно течуть, постійних річок, які не пересихають [1].
Жива вода (води) і Шміні Ацерет
Сьогодні в Ізраїлі Шміні Ацерет також відомий як Сімхат Тора (у діаспорі святкують наступного дня) — свято з масовими танцями, радістю і тріумфуванням на вулицях із сувоями Тори. Річний цикл читання Тори знову починається наприкінці свята Сукот відповідно до вавилонського «початку». Сімхат Тора — це як родич, що запізнився на вечірку, але за часів Ісуса це свято мало відношення до води — живої води.
Протягом літа єврейські молитви включають в себе подяку за росу, поки немає дощу, але на Сукот традиційно починають старанно молитися про дощ. У посушливому і повному пилу Ізраїлі вода має велике значення. У води є сила життя і смерті. Вже за часів Єшуа на Шміні Ацерет стало традицією проводити в єрусалимському Храмі ритуал виливання води. Воду набирали і рясно виливали на жертовник під час того, як всі раділи.
Шміні Ацерет — це найвища точка зман сімхатейну, часу нашої радості. По суті Талмуд навіть каже, що «той, хто не бачив радості під час вилиття води, ніколи у своєму житті не бачив радості» (Трактат Сука 51а)!
Апостол Іван говорить нам, що саме в цьому контексті, в останній і великий день свята, Ісус встав і вимовив такі слова:
«Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є. Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть» (Івана 7:37-38).
Ця ідея «живої води» є відомою і важливою темою в Писанні (Ісая 44:3; 55:1; Єзекіїль 47; Захарія 14:8), це те, що Його єврейська аудиторія добре б зрозуміла. Як Ісус сказав самарянці біля колодязя, Він може дати живу воду, яка тече і тече вічно:
«Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! – ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води» (Івана 4:10).
Як ми вже говорили, слово вода на івриті — у множині, і живі води також називаються маїм хаїм (מים חיים). Обидва ці слова не просто у множині, але у двоїні (позначають пару) — пара рукавичок, пара очей, пара вод (вгорі і внизу) і пара життів (це життя і життя прийдешнє). Жива вода, яку пропонує Ісус, дає життя не тільки тут, у цьому тимчасовому світі, але також і в світі прийдешньому.
Це повертає нас до причини Шміні Ацерет, восьмого дня зборів. Сім — це число повноти, але вісім вказує на вічність, на світ прийдешній.
Завершальне святкування Шміні Ацерет, яке настає після семи днів Сукоту в сьомий місяць Етанім, вказує нам на вічно текучу воду життя, яку Ісус запропонував самарянській жінці, — вічну радість життя з Ним у прийдешньому світі.
«У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову, а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне» (Івана 4:13-14).
Чи хочете ви пити?
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 01.01. Спасибо!
