На русском языке читайте здесь — Отмечая 77-й День независимости Израиля.
Попри всі обставини, державі Ізраїль виповнюється 77 років! День незалежності Ізраїлю припадає на 4-й день єврейського місяця Іяр — це день, коли Ізраїль проголосив незалежність у 1948 році за єврейським календарем, але він змінюється рік у рік за григоріанським календарем. Цього року святкування розпочнеться ввечері 30 квітня та закінчиться із заходом сонця 1 травня.
Ізраїль — дуже незвичайна країна. У світі майже 200 держав, і багато хто відзначає свій День незалежності, коли вони набули суверенітету та самовизначення. Але Бог говорить у Своєму Слові, що Він Той, Хто утворив Ізраїль, що Він Той, Хто мав право розсіяти, і Він також Той, Хто має владу зібрати Свій народ на землі їхніх предків.
Ще один цікавий аспект Дня незалежності Ізраїлю полягає в тому, що, хоча це день радості та святкування, йому безпосередньо передує похмурий День пам'яті всіх тих, хто загинув у боротьбі за існування Ізраїлю, а також тисяч жертв терористичних атак протягом усієї короткої та напруженої історії сучасної держави. Так часто буває в єврейському житті — гірке та солодке, радість та смуток, здається, тісно переплетені. Бути обраним Богом народом, який живе в обраній Богом землі, — це високе покликання, високий привілей, але це має високу ціну. Ми згадуємо все це разом, майже на одному подиху.
Те, що Ізраїлю вдалося дожити до свого першого дня народження, не кажучи вже про 77-й, є свідченням Божої допомоги і Божого провидіння.
Присутність єврейської держави в морі мусульманських країн глибоко дратує дух ісламу. Так само, як ми бачили багато сміливих загроз від ХАМАСу про їхню рішучість вигнати Ізраїль після їхньої цілком реальної спроби досягти цього 7 жовтня 2023 року арабські ЗМІ переповнені такими заявами. Звичайно, більшість з них досить розумні, щоб говорити західними ЗМІ зовсім інше, але коли ми переглядаємо інтерв'ю арабською, турецькою та фарсі, у нас не залишається сумнівів щодо справжніх намірів радикальних ісламістів.
Вороги Ізраїлю грізні, і, як ми ясно побачили 7 жовтня, їх не можна недооцінювати. Однак Бог Ізраїлю набагато більш грізний. Ізраїль існує як нація, тому що Бог вибрав Авраама, Ісаака та Якова. Він перейменував Якова на «Ізраїль» — на Того, хто бореться з Богом. 12 синів Ізраїлю, дванадцять колін, стали Божим обраним народом, обраним, щоб служити Його цілям на землі для всіх народів. Ізраїль був творінням Бога, Божим вибором і Божою справою, як каже пророк Ісая:
«Але тепер так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, – Який тебе сформував, Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій!» (Ісая 43:1)
Ізраїль був створений Самим Богом, покликаний для Його цілей, щоб принести Його Слово та Його Месію у світ і продемонструвати Його велику вірність грішному людству. Бог мав повне право розсіяти Свій народ у вигнанні, і Він також має право зібрати його наново, згідно з Його обітницями. Повернення народу Ізраїлю в Землю Ізраїлю є однією з найбільш повторюваних тем у пророків. Він не залишає Свій народ!
«Адже Я, Господь, твій Бог, Святий Ізраїлів, – твій Спаситель! Я віддав, як викуп за тебе, Єгипет, Ефіопію і Севу. Відтоді ти дорогий для Мене і улюблений. Я так тебе люблю, що віддаю інших людей за тебе, і племена – за твоє життя. Тож не бійся, бо Я з тобою! Зі сходу приведу твоїх нащадків і зберу їх із заходу. Накажу півночі: Віддай! Так само півдню: Не затримуй! Приведи Моїх синів здалека і Моїх дочок – з усіх країв землі, – всіх, котрі носять Моє Ім’я, і кого Я створив для Своєї слави, – кого сформував і облаштував» (Ісая 43:3-7).
«Той народ, якого Я для Себе сформував, – вони сповіщатимуть про Мою славу» (Ісая 43:21).
Чому метушаться народи?
Повторною появою синів Ісаака стурбовані не тільки ті, хто бажає відновити ісламський халіфат, але й усі, хто виступає проти суверенного правління Бога на землі, виявляють незрозумілу лють по відношенню до єврейської держави. Ізраїль свідчить про істину і реальність Бога – і про Його стандарти та суд – таким чином, що це важко ігнорувати. Це викликає гнів і створює запеклих ворогів. Ми бачимо це у кровожерливих терористичних груп, але також і у натовпів, які підтримують їх на Заході, рухомі (переважно богоборчими) ЗМІ. Життя тут не для людей зі слабкими нервами.
Проте все це передбачено в Писанні. Псалми сповнені Божих планів для Ізраїлю та смертоносних загроз Божому народові. Добре, що Бог на боці Ізраїлю.
«А тепер послухай, Мій слуго, Якове, – Ізраїлю, якого Я обрав. Так говорить Господь, Котрий тебе створив і формував тебе від материнського лона, і Який тобі допомагає: Не бійся, Мій слуго, Якове, – Єшуруне , якого Я обрав! Адже Я виллю воду на спраглу пустелю, й потоки води на – суходіл, – зіллю Мого Духа на твоє потомство і Моє благословення – на твоїх дітей… Так говорить Господь, Цар Ізраїлів, і його Спаситель, Господь Саваот: Я є перший, Я і останній, і, крім Мене, немає Бога! Хто рівний Мені? Нехай відізветься, заявить про це і пояснить Мені, як Я створив у давнину людей, і нехай провістить їм майбутнє – те, що має статись. Ви ж не тривожтесь і не лякайтесь. Хіба Я не провістив вам цього від початку і не розповів вам? Ви – Мої свідки! Хіба є ще Бог, крім Мене? Ні, немає іншої Скелі – не знаю жодної» (Ісая 44:1-3,6-8).
Кроки до державності та незалежності Ізраїлю
Ізраїль — первісток Бога, законний син, зібраний на своїй Землі відповідно до власних цілей Бога. Відновлення нової держави також було законним, незважаючи на голоси проти цього. Процес становлення держави був не «захопленням землі білими колонізаторами», а скоріше поверненням корінного народу на землю своїх предків після тривалого вигнання. Шлях до формальної державності складався з кількох етапів, кожен з яких був законним та легальним, після того, як справжні колонізатори, Турецька Османська імперія, були остаточно переможені.
a) Декларація Бальфура 2 листопада 1917 року: Великобританія за підтримки чотирьох інших країн оголосила батьківщину для євреїв у Палестині після перемоги над турками, які раніше контролювали Ближній Схід.
b) Стаття 22 конференції Сан-Ремо у квітні 1920 року ратифікувала Декларацію Бальфура як обов'язковий міжнародний закон.
c)Ліга Націй схвалила Декларацію Бальфура 24 липня 1922 року: юридичний документ під назвою «Мандат на Палестину» був одноголосно схвалений усіма державами Ліги (51 держава), в якому було викладено законні права євреїв у Палестині: «Було визнано існування історичного зв'язку єврейського народу з Палестиною та підстави для відновлення його національного осередку в цій країні»..
d)Резолюція ООН 181 1947 року: держави-члени ООН проголосували за розділ Палестини в 1947 році, хоча і з меншою часткою для євреїв. Початковий Мандат на Палестину віддавав територію на схід від річки Йордан арабам, а на захід — євреям, але резолюція ООН виділила 77% цієї території як єврейську батьківщину.
e) Вторгнення сусідніх арабських країн у 1948 році та їх несподівана поразка призвели до того, що Ізраїль проголосив незалежність у травні того ж року.
Негайно на Ізраїль напали п'ять арабських армій, але чудовим чином крихітна країна зі змучених людей, що вижили в Голокості, і фермерів кібуців здобула перемогу, з однією зброєю на трьох. Так само, як ізраїльтяни, що відстали, зазнали нападу амаликитян, коли вони вийшли з рабства в Єгипті, так і вони потрапили в засідку, коли знову досягли Землі Обітованої. З того часу Ізраїль бореться за виживання з різним ступенем інтенсивності, але ці спроби скасувати те, що зробив Бог, продовжуватимуться доти, доки Месія не прийде знову у славі.
Але Ізраїль має бути тут. Месія має повернутися до єврейського Єрусалиму, де Його народ зможе вітати Його вигуками «Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє!»
Все встає на свої місця, і сатана не може зупинити це. Але він намагатиметься.
Йом ха-Зікарон, ізраїльський День пам'яті
Перш ніж ми святкуємо виживання Ізраїлю впродовж ще одного року, ми оплакуємо смерть усіх тих, хто був убитий і покалічений у боротьбі за існування Ізраїлю. Спочатку ці дві події відзначалися в один день, але щоб дати всім можливість належно сумувати та вільно святкувати, їх розділили.
У рамках підготовки до Дня пам'яті на могили полеглих ізраїльських солдатів покладаються прапори, і державні прапори приспускаються до половини флагштока. Увечері по всій країні звучить хвилинна сирена, під час якої ми стоїмо в тиші, щоби вшанувати пам'ять усіх тих, хто загинув від час служби і був убитий терористами. Увечері проходить державна церемонія на площі біля Стіни Плачу, а вранці об 11:00 протягом двох хвилин звучить ще одна сирена перед головною церемонією на військовому цвинтарі на горі Герцля. Потім о 13:00 проходить ще одне поминальне служіння на згадку про понад 5000 жертв терору.
Серед жертв антиізраїльського терору є й ті, хто не є ізраїльтянами, включаючи брата Дж.Ф. Кеннеді, Роберта Ф. Кеннеді. У нещодавно опублікованих документах вбивця був ідентифікований як йорданець на ім'я Сірхан Бішара Сірхан, який народився в Єрусалимі і яким рухала «неконтрольована лють» через підтримку Ізраїлю з боку Р.Ф. Кеннеді [1].
У Йом ха-Зікарон багато людей запалюють свічки та читають молитви, а сім'ї відвідують могили своїх загиблих родичів. По всій країні проводяться спеціальні церемонії і звучать пісні, пов'язані з Йом ха-Зікарон, оскільки ми всі згадуємо високу ціну, яку заплатив Ізраїль... і продовжує платити.
Нам доведеться дочекатися офіційної статистики за цей рік, щоб точно дізнатися, скільки жертв терору і полеглих солдатів згадуватимуть цього року (ще одного солдата-бедуїна було вбито буквально вчора), але точно більше 25 000 віддали свої життя, борючись за виживання Ізраїлю.
«Тож пам’ятай про це, Якове, – Ізраїлю, адже ти Мій слуга! Я створив тебе, щоб ти був Моїм слугою, тож ти, Ізраїлю, Мене не забувай!» (Ісая 44:21)
Справа Божа
Коли день добігає кінця і починається День незалежності Ізраїлю, неминуче запалюються феєрверки та починається час барбекю. Країна робить поворот на 180 градусів від жалоби до танців, а готувати барбекю стало традицією на День незалежності. Цікаво, чи Бог вважає це пахощами приємним... Він, безумовно, має бути радий, що Ізраїль повернувся на місце. Сцена встановлена. Його народ переселений. Ще багато чого потрібно зробити, але це рука Господа, яка зробила це.
«Ти ж, Ізраїлю, Мій слуго, Якове, якого Я обрав, – нащадки Авраама, Мого приятеля, – ти, кого Я взяв від країв землі, покликав з найдальших куточків, запевнивши тебе: Ти – Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не відкину! Не бійся, бо Я з тобою! Не лякайся, бо Я – твій Бог! Я додам тобі сили і допоможу тобі! Я підтримаю тебе правицею правди Своєї!» (Ісая 41:8-10).
[1] https://allisrael.com/newly-unsealed-fbi-files-reveal-unusual-israel-connection-in-robert-f-kennedy-assassination
Він був одержимий ідеєю вбити Кеннеді і написав у своєму щоденнику: «РФК повинен померти» і «РФК має бути вбитий», оскільки Р.Ф. Кеннеді публічно підтримав Ізраїль та пообіцяв збільшити військову допомогу.
Джерело — oneforisrael.org
Переклад — Ганна Іващенко для ieshua.org
Последнее: 3.12. Спасибо!
